У 2014 гурт "Бумбокс" відсвяткував своє 10-ти річчя великим туром містами України, а також порадував виступами європейську публіку. На черзі київський концерт, який вже зараз вражає масштабами своєї підготовки. Про формулу успіху, мрії і амбіції у інтерв'ю Gazeta.ua розповів вокаліст гурту Андрій Хливнюк.
28 лютого у Києві відбудеться масштабний концерт гурту "Бумбокс". Андрію, що підготували для своїх слухачів?
- Тур присвячений 10-річчю гурту, він починався у Києві і закінчиться у Києві. По-перше, це буде один із найдовших концертів в історії гурту, по-друге, там будуть сюрпризи: звук, світло, сцена і навіть новий склад учасників, так що буде багато цікавого. Це чи не єдиний концерт гурту репетиції до якого ведуться місяць.
Якою є концепція найдовшого концерту гурту?
- В київському концерті не буде спеціально запрошених гостей, треба закінчити десятиліття "Бумбокс". Буде ще багато виступів, в які я зватиму друзів. Цього разу мені теж було б по кайфу зіграти зі всіма тими з ким довелося попрацювати, але концепція цього концерту така. Але можливо в останній момент хтось увійде у гримерну і скаже: "Я хочу на сцену" і все, я не зможу заборонити. Хочу просто, щоб було гармонійно. Для музикантів важливо, щоб гралося класно,був настрій.
Одна з ваших останніх робіт - кліп на пісню "Вихід", як і більшість пісень гурту символічний. Що саме ви хотіли донести своїм слухачам?
- Це ніжне прощання з дитинством. Це не бажання піти, забути і викинути назавжди. Це дуже добре прощання, в ньому є нотки і актуального на сьогодні, того що відбувається, це свого роду мікс. Не треба плутати ностальгію за дитинством і ностальгію за політичним устроєм країни, в якій довелося рости. Робота у стилістиці гурту.
Минулого року ви спробували себе у новій якості саундпродюсера альбому гурту O.Torvald, розкажіть, що це був за досвід?
- Вони круто грають рок-н-рол, вони справжні зірки. Мені дуже цікаво було працювати з O.Torvald.
Чи відкритий гурт "Бумбокс" для музичних експериментів?
- Концепція гурту була з самого початку така, що бумбокс - це програвач, що у нього поставиш - він грає, будь-яку музику, яку хоче. Завтра я захочу грати румбу і ніхто не зможе мене зупинити, а через 5-10 років я захочу грати dub і випущу стільки альбомів, скільки захочу. Бути заручником стилістики і не записувати іншого - це сумно. Все одно що грати: романс чи танцювальну музику, головне, щоб грати.
В чому формула успіху популярності гурту 10 років тому і сьогодні?
- Ми були популярні 10 років тому і сьогодні, нам пощастило, слава Богу, я дуже радий і вдячний слухачеві, який вважає, що така музика актуальна. Успіху лише 1%, решта - напружена робота, метою якої не є популярність, а покращення рівня якості процесу: від виробництва до донесення продукту тому кому він міг би сподобатися.
На вашу думку, що може стимулювати розвиток музичної індустрії в Україні?
- Треба хоча б 20-40 музикантів, гуртів, які б диктували, не були заручниками окремих тенденцій. Мені здається, що у Києві є багато сильного потенціалу для того, щоб стати гарними музикантами, місця куди хотілося б приїхати людям повчитися, записуватися, знімати відео, працювати в цьому просторі. Чим більше продюсерів, навіть різних самоучок, тим краще. В Україні крім сільського господарства, могла би бути і кіно-музична індустрія. У нас вся країн співає, куди не зайди - всі вміють співати. Прекрасно, чисто багатоголоссям, нам просто дається музика, наші люди талановито володіли і володіють інструментами, по-моєму щось в цьому є і це потрібно розвивати не тільки у поп чи рок сегменті. Мало хто знає, що в Україні, нехай ще не велика, але є талановита когорта електронних артистів, які видаються на Заході, а ми про них нічого не знаємо. До нас приїжджають маститі режисери, круті, але не дуже відомі андеграундові команди знімати кліпи. Нам здається, що це другорядне, а це не так. Ми маємо в цьому бути першими, така здорова амбіція не завадить нам.
Враховуючи свій досвід і те, що ваша група є авторитетом для багатьох маловідомих гуртів у різних містах України, щоб ви їм порадили в плані творчого росту?
- Потрібна команда, віра, що ти можеш це зробити не просто тут, а взагалі у всьому світі. Необхідно щоденно сумлінно працювати, знайти однодумців. Не важливо, де це відбуватиметься, звичайно у столиці це робити легше. Дуже важливо мати команду. Якщо навіть є одна, дві, три людини, які відчувають себе єдиним цілим - це потрібно цінувати і бити у різні точки. Якщо б я один це робив, мені б знадобилось більше часу і можливо в цьому випадку у мене не було того, хто міг би мені сказати: "Не депресуй, все круто, поїхали далі". Потім, коли вже стаєш популярним, з'являється багато людей, які тебе хвалять чи сварять. Не важливо, але з втратою популярності ці люди зникають, а от ті, з ким починав, з тими треба продовжувати. Тут все залежить від того чи справжня віра, чи підуть за тобою люди. Чи змінять вони країну, місто, свій стиль життя, чи повірять вони. Якщо так, то все вдасться. Дуже важливо, щоб не було, що ділити. Багато кого знищують перші жінки, гроші, успіх.
Деякі артисти, коли починають грати, уявляють себе через 10-20 років на вершині музичного Олімпу. Які були у вас мрії, коли ви починали грати і чи здійснилось вони?
- Коли ми починали: нам хотілось лише грати, щоб ми могли собі дозволити не працювати на двох роботах, така була наша мета. Ми мріяли, щоб колись у нас було достатньо концертів, щоб заплатити за зйомну квартиру і не шукати грошей на студію, яку орендували. Потім мріяли про власний автобусу для переїздів, інструменти для кожного, та інші необхідні для творчої діяльності речі.
Чи змінювались прихильники гурту протягом цих 10 років?
- Щодо прихильників, мені навіть не подобається це слово, краще слухачі. Прихильник від слова схилятися. Не люблю, коли мені кланяються і коли я кланяюсь. На щастя, цього не відбувається.
Як скоро поціновувачі творчості "Бумбокс" зможуть побачити фотоальбом присвячений діяльності гурту?
- Ми плануємо давно фотоальбом з коментарями. Книга готова, але я не впевнений, що зараз буду її випускати. Це пафосно, зараз не до цього. Гроші на її друк є куди сьогодні витрачати. Зараз такий час - краще комусь допомогти чимось. Вона вийде, нехай через десять років, навіть після нас. Фотоальбом цікавий вузькому колу людей. Це велика частина нашого життя. Треба розуміти, що музикант знаходиться у нормальній атмосфері 20 %, а у софітах — 5 % свого часу. інший час - гастролююча група знаходиться у дорозі, тому розмовляючи з артистом можна собі уявити далекобійника або комівояжера з музичним нальотом і це буде близько до правди.
Минулого року ви поїхали з туром по Європі. Як вас приймали закордоном?
- Це була як віддушина. Було дуже приємно побачити людей, які живуть разом, незважаючи на те, з якої країни вони приїхали, носіями яких мов вони є. Слухачі прийшли на концерт і отримали його. Підтримка України мене порадувала, хоча я не розраховував на це. Перше, що має відбуватися на концерті - це музика. Було класно.
Деяких українських артистів розкритикувала громадськість за політичну позицію. На вашу думку, чи варто зіркам з їхнім рівнем впливу на суспільство дозволяти собі гострі висловлювання?
- Кожен етап у творчості, житті - новий, він нас випробовує. Кожен ранок потрібно ставити собі питання: хто ти такий? Скільки коштуєш? Чи можна купити твою думку? Чи впевнений ти зараз заради чого живеш? Де твій золотий Грааль? Якщо головне - гроші, інші принципи відійдуть.
Для когось відмовчатись, напевно, мудро було б. Але якщо ти винесеш власну думку, маєш бути готовим, що у неї будуть і прихильники і противники. Для мене ця ситуація однозначна. З одного боку я українець, люблю цю країну і хочу, щоб з нею було все добре. Якщо на мене хтось напав, я маю захищатися, все - крапка. Для когось це по-іншому. Хтось розбирається сильно у геополітиці, хтось в інших речах, це його думка. Але зрозуміти його чи навіть погодитися - це моя особиста справа, і так кожна людина. Ніколи не зможете всидіти на двох стільцях, треба обирати чи щирий ти з собою, чи ні. Чи сам себе ти поважаєш?
Громадськість іноді досить жорстко ставиться до відомих особистостей.
- Коли ви стаєте публічною особистістю, я більше люблю слово "медійною", уникнути троллінгу не вийде. Для багатьох, якщо ти з телевізора-радіо - це не людина. Можна дозволити на його адресу те, що ніколи не сказав би на адресу сусіда, а з артистами так вчинити можна, і це брак виховання, не більше.
Минулий рік був непростим для всіх. Гурт "Бумбокс" - у лютому 2014 та сьогодні, що змінилось?
- Події, які відбулися минулої зими, нас шокували. Ми не знали, що робити, куди йти, де записуватися. Але весь цей посттравматичний синдром пройшов і ми розуміємо, що треба робити свою справу. За рік сталося стільки драматичних і просто жахливих подій, тому звичайно, це вже різні люди: я у 2014 і зараз.
8 
5298
Коментарі