Ексклюзиви
Середа, 04 червня 2008 15:25
Андрій Бондар
Андрій Бондар
Андрій Бондар

Закон Петі

 

Є в моєму житті питання, на які я ніколи не маю відповіді. Наприклад, "Височки делаем прямые или косые?". Не знаю, що відповідаєте ви, а я завжди роблю неправильний вибір. Коли ж оглядаю у дзеркалі нову стрижку, втисячне себе картаю: "От роззява, знову маху дав…" А потім: "Тю, дурний, а не по цимбалах тобі? Кльові ж "височки"!

Вибір українця, який є істотою розхристаною всередині, річ нестерпна. Він часто обирає все, не обираючи нічого. Бо насправді не знає, що йому треба.

Я маю унікального знайомого, який ідеально втілює цю українську рису. Петро уособлює внутрішнє українське бездоріжжя, хоча сам працює водієм.

— Петре, за кого голосуєш?

— За Юлю, тільки вона демократ! Нам до зарізу треба в НАТО, бо Росія нас задушить і скупить! Україні потрібен свій Піночет! — він свято вірить у те, що каже.

— Але ж, — пробую заперечити, — Юля про НАТО воліє мовчати…

— І правильно мовчить — нам Росію нервувати не можна, бо газ перекриє…

Нам Росію нервувати не можна

— Але ж ти казав, що нам треба в НАТО!

— Треба… — Петро губиться, потім сердиться. Йому і в Росію хочеться без віз їздити, і в НАТО вступити, і щоб "залізна рука" була, і щоб демократія… Десь там, усередині Петі працюють якісь незвідані логічні закони, що мирять протилежності, знаходячи химерні "треті шляхи" між "Сходом і Заходом".

Але по-справжньому Петя вразив мене кілька днів тому.

— За кого голосував? — питаю.

— За Черновецького…

— Та він же проти Юлі! А головне — Юля проти нього! — кричу я.

— А ти звідки знаєш? — відповідає мені Петя хитрою посмішкою. І я розумію: Петя знає, він усе знає найкраще.

Зараз ви читаєте новину «Закон Петі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода