Ексклюзиви
Вівторок, 26 грудня 2006 18:47
Андрій Бондар
Андрій Бондар
Андрій Бондар

Від бобра до добра

 

Мій приятель Микола викладає студентам комерційних технічних вузів Сходу України гуманітарні дисципліни. Його, молодого фахівця, наче Олександра Матросова, часто кидають на амбразуру. Тобто дають вести семінари в найбезнадійніших групах.

Йде іспит з історії української культури у групі машинобудівників. Витягли білети, сидять і строчать відповіді зі шпаргалок. Найсміливіший виходить відповідати першим на питання "Історія заснування Києво-Могилянської академії":

— Киево-Могилянская академия была основана в результате слияния Братской школы и Киево-Печерской лавки...

— Києво-Печерської чого?! — запитує спантеличений Микола.

— Ну, лавки.. — відповідає студент. — Киево-Печерского магазина... Сети магазинов и частных лавок.

Складають іспит із філософії. Одному інженерові-бурильнику попалося питання про головні принципи вчення Конфуція.

Студенти строчать відповіді зі шпаргалок

— Основной принцип философии Конфуция состоит в том, что человек по своей природе — бобр...

— Тобто як це — бобр? — Коля впадає у відчай. Але студент, хоч і недогледів у шпаргалці, пояснює:

— Дело в том, что Конфуций сравнивал человеческое общество и способ его организации с жизнью бобров. Человек, как и бобёр, по Конфуцию, трудолюбивое, дружное и доброе создание.

— Ось-ось, — ухопився за рятівну соломинку Микола, — вірно. Конфуцій уважав, що людина за своєю природою є доброю.

— Да, как бобёр, — і далі намагається відстояти свою концепцію студент.

— А звідки ви взяли, що бобри — добрі? — ставить провокативне питання Микола.

— Да разве ж это я придумал? Это все Конфуций?

Микола ставить студентові "добре" за принциповість. Попереду в нього ще 25 конфуціїв. Добрих, наче бобри.

Зараз ви читаєте новину «Від бобра до добра». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода