Ексклюзиви
Середа, 14 травня 2008 15:01
Андрій Бондар
Андрій Бондар
Андрій Бондар

Німецьке м"ясо

 

Одного разу мені довелося переночувати в моторошному місці. Те, що воно було таким, я спочатку відчув, а згодом знайшов підтвердження своїм відчуттям.

Це було листопадової ночі у Кракові п"ять років тому. Ми прийшли великим товариством на квартиру знайомого в самому центрі. Однокімнатне, але просторе помешкання зі світлими меблями було сучасним і оптимістичним. Як і Бено — його хазяїн. Дарма, що знаходилося воно на горищі.

Ми слухали джаз, пили пиво й весело розмовляли до півночі. Втомленим і підпитим гостям хазяїн запропонував ночівлю.

Мені постелили на кухні, і я швидко провалився в сон. Мені наснилася кров. Багато крові — закривавлені асфальт і руки. Кров артеріальна, венозна. На руках і на ногах. Хтось запхав мені в шию різницького ножа, і від цього я прокинувся.

Кухню освітлював вуличний ліхтар. Годинник показував другу ночі. Чомусь дуже гостро захотілося забратися геть. Без видимої причини, бо що таке сон про кров?

Уві сні мені наснилася кров

Я навшпиньках прослизнув у коридор, взувся, вийшов на вулицю і знайшов таксі.

Наступного дня поділився історією з Адамом.

— Я взагалі дивуюся, як там можна жити. Казали ж ми Бено: не купуй її. А він усе: "Центр, усюди пішки можна..." Та я б і задарма там не жив.

Потім Адам розповів історію про те горище. Під час війни, у 1943 році, німці виявили на ньому таємний ковбасний цех. Польські ділки викрадали німецьких солдатів, убивали і робили з їхнього м"яса ковбасу, яку, кажуть, їм же і продавали.

— Ти віриш у це?..

— Та в неї кожен краків"янин вірить!

— Ні, в те, що обходилося тільки німецьким м"ясом?

— Мені дуже хочеться в це вірити.

Відтоді я в бік краківської ковбаси навіть не дивлюся.

Зараз ви читаєте новину «Німецьке м"ясо». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода