Не припиняю дивуватися новим науковим відкриттям. Іноді вони просто на голову не налазять. Нібито солідні вчені із серйозних інститутів то примушують хрущів курити канабіс, то видобувають молібден із рапсу. Наукової користі з усього цього — нуль, але почитати людям цікаво.
Окрема стаття — дослідники всіляких родоводів і укладачі генеалогічних дерев. Наприклад, оксфордський генетик Браян Сайкс шляхом хромосомного аналізу виявив прямого спадкоємця Чингісхана. З"ясувалося, що викладач бухгалтерської справи Том Робінсон має з великим завойовником спільні ділянки хромосом.
Стаття виглядала дуже переконливо, тобто псевдонауково. І я собі подумав, а чи не стати й мені популярним науковцем. От, наприклад, усім відомо, що все в цьому світі складається з молекул, а молекули — з атомів. І люди — не виняток. Отже, можна собі уявити, що людина під час, скажімо, процесу рукостискання віддає частину своїх молекул іншій людині. А відтак відбувається глобальний обмін індивідуальними молекулами й атомами.
Я випадково привітався за руку з Тарасом Чорноволом
Наведу приклад. П"ять років тому я випадково привітався за руку з Тарасом Чорноволом. Якийсь мільйон моїх молекул через піт і верхній шар епідермісу потрапив на його тіло і незабаром також через рукостискання частково передався до Віктора Януковича.
Той наприкінці жовтня 2004 року, приймаючи передвиборний парад на Хрещатику в компанії Путіна і Кучми, вітався за руку з обома президентами. Отже, кількасот тисяч моїх молекуло-атомів, змішаних зі своїми колегами з тіл-посередників, потрапили на путінське тіло. А відтак у Путіні є і моя частинка. Я вже не кажу про Кучму. Там моїх молекул набагато більше. Про що й повідомляю вам — авторитетно і науково.
Коментарі