вівторок, 24 липня 2007 17:24
Андрій Бондар
Андрій Бондар
Андрій Бондар

Моя батьківщина

 

Назавжди полишаючи малу батьківщину, все одно часом туди повертаєшся. Вирваний з провінційного світу, де всі про всіх усе знають, ти в певний момент перестаєш існувати для цих людей. От сунеш ти вулицею, якою десять років ходив до школи, а назустріч тобі — тітка з сусіднього двору. Ти до неї: "Доброго ранку, тьоть Тонь!", а вона тільки так обведе тебе скляними очима, посміхнеться якось відсторонено, попорпається в пам"яті своїй і далі піде. Не впізнала.

Дивний ефект: чомусь усіх їх я добре пам"ятаю, а вони мене легко забули. Навіть улюблений викладач педінституту нещодавно не впізнав мене, хоч ми обмінялися довгим поглядом, а я привітався. Якщо уявити людську пам"ять у вигляді операційної системи, то він просто стер файл із моїм іменем. Здається, подібна властивість вважається нормальною, хоч іноді суто по-людському ой як прикро стає.

Вона не впізнала мене

Інша справа — міське кладовище. Туди теж мене часом заносить, бо там лежать мої дорогі мерці — бабця й дідусь, сусіди й однокласники, друзі з піонертабору, просто милі люди мого життя. І щоразу кількість знайомих, які назавше перемістилися на цвинтар, збільшується, що, зрештою, є річчю природною.

Проходячи повз їхні могили, я зазираю в очі на фотографіях мармурових пам"ятників. І жоден із них не відводить погляду і не створює незручних ситуацій. Між нами зберігається ідеальне взаєморозуміння. "Привіт, дядь Коль! Ох, Міша Скрипник, такий молодий, як завжди! Сергій Миколайович — найкращий учитель фізики на землі!". Ось вона — моя вічна і священна батьківщина.

Я точно знаю, що вони мені усміхаються і відповідають. У мені самому, звичайно. У моїх спогадах про світ, якого більше ніколи не буде.

Зараз ви читаєте новину «Моя батьківщина». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

11

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути