Ексклюзиви
Середа, 12 серпня 2009 18:13
Андрій Бондар
Андрій Бондар
Андрій Бондар

Макове зернятко

 

Є люди, які постійно з усіма сваряться, тобто перебувають у вічному конфлікті з навколишнім світом. Усе їх зачіпає за живе, і тому вони з першого-ліпшого приводу ріжуть правду-матку. Підозрюю, без таких людей світ би загнувся. Бо якби всі терпіли, то нам остаточно б сіли на голову.

Кажучи "ми", "нам", "нас", ми повсякчас потрапляємо в якусь логічну пастку. Адже якщо є ми, то мусять бути "вони". Тобто, умовно кажучи, "терпили" і "хазяї". Хоча й ці ролі  цілком відносні. Наприклад, на роботі він "терпило", а в родині нікому спуску не дає — "хазяїн". До того ж на кожного хазяїна завжди знайдеться вища сила. Тому хазяїн ти завжди лише на своїй, обмеженій життєвими обставинами території.

Усе це недалечко від законів Дарвіна з поправкою на сучасність. Так, бо "терпилам" завжди обіцяють як не царство небесне, то покращення життя вже сьогодні. А якщо "терпилі" щось не подобається, то хазяї йому кажуть, що влада від Бога. А Бог — він хто?

І так жаль того Бога — аж страх бере

З одного боку, Бог — один для всіх. Із другого ж, декому здається, що саме йому вдалося встановити з найвищим хазяїном найближчі стосунки. Бог хоч і один для всіх, але розуміння його в кожної людини різне. Хтось ставить благеньку свічечку в церкві, а хтось відбудовує на вкрадені або неправедно зароблені гроші кафедральний собор. Для одних Бог — синонім сумління і творець усього сущого, для других — міфологічний герой, для третіх — головний пахан, з яким ти завжди на короткій нозі, для четвертих — добрий привід для того, щоб затуркати людям голову, для п"ятих узагалі порожнє місце.

І так жаль того Бога — аж страх бере. Змалів він на макове зернятко, що хочеться його сховати в кишеню. Далеко-далеко від людей. Поближче до серця.

Зараз ви читаєте новину «Макове зернятко». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода