Ексклюзиви
Понеділок, 25 вересня 2006 15:37
Андрій Бондар
Андрій Бондар
Андрій Бондар

Іронія долі

 

Мені як людині геть чисто незалежній від алкоголю, не до кінця зрозумілі всі його тонкощі. А відтак я схильний поділяти пияків на дві категорії: тих, що пиячать постійно, щодня, і так званих запійних, які можуть не пити місяцями, а потім раптово зриваються і не просихають кілька діб.

Двійко моїх знайомих X та Y, окрім того, що належать до цих різних категорій, ще й друзі — нерозлийвода. Отже, запрошують їх одного разу до Мюнхена. Але, на горе, в Y якраз перед відльотом стається запій. Приходить до нього X і бачить, що для Y Мюнхен накрився.

Але на те він і друг, щоб виручити в потрібний момент. X заводить Y під холодний душ, сяк-так приводить його до тями, збирає речі й замовляє таксі. У Борисполі Y без проблем проходить митний і паспортний контроль. Після цього біжить у магазин "Д"юті фрі" і просто з шийки, на очах у зачудованої публіки, видудлює півпляшки "Жак Деніелс". X устигає забрати недопиту пляшку й довести друга до літака.

Якраз перед відльотом він запив

Там знову було спиртне, і стюардеси "Люфтганзи" слухняно виконували прохання Y. Мюнхен зустрів темним вечором і толерантними прикордонниками. Y успішно ступив на німецьку землю і був доставлений до готелю. Х довго довелося пояснювати, чому їм потрібен спільний номер на двох.

— Гард дрінкер! — згадав він потрібне слово і пояснив: — Май френд із е гард-дрінкер, соу ай гев ту кьор гім.

Y був заведений в номер і заснув мертвим сном. А втомлений Х зачинив його ззовні й подався до нічного бару.

Повернувшись уранці до номера, X побачив здивованого Y. Той стояв перед відчиненим вікном і дивився на залиті ранковим сонцем вулиці Мюнхена. Побачивши друга, він роздратовано запитав:

— Слухай, а що ми робимо у Львові?!

Зараз ви читаєте новину «Іронія долі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода