Ексклюзиви
Неділя, 02 липня 2006 14:20
Андрій Бондар
Андрій Бондар
Андрій Бондар

Американський пацієнт

 

Американець Джонатан приїхав в Україну зі щирим бажанням її полюбити. Ну, й одразу ж взявся за діло. Купив собі шапку-вушанку і булаву на Андріївському узвозі. Залишав офіціантам захмарні чайові. Фотографував колоритних бабусь у хустках, пив дешеву горілку з пляшки і купався роздягненим в ополонці?. Одне слово, робив речі, які перестали бути смішними ще за Горбачова.

Однак саме йому судилося стати героєм легенди.

У перші ж дні свого перебування у Києві Джоні зацікавився монументом Родіни-Матєрі, що на дніпровських схилах. Віддалено вона йому нагадувала рідну нью-йоркську Ліберті зі смолоскипом у руках. Але Радянська Жінка крила в собі якісь незбагненні загадки. Чому така велика? Чому обличчям повернута на схід? Чому стоїть біля Лаври? Джоні звернувся до тубільців, які радо пояснили йому таємницю "сталевої баби":

— Окрім суто символічних функцій, монумент виконує ще одну — практичну: кияни за "бабою" звіряють годинники. У ній закладено еталон київського часу, і рівно о дванадцятій годині ночі з нею трапляється сам знаєш що?

— Ні, не знаю. А що?

Просто щось зламалось у її механізмі

— Гм, ну, це всі знають. Рівно опівночі вона дванадцять разів б"є своїм мечем об щит? Дивно, що, живучи в центрі, ти ніколи не чув характерних металевих звуків.

Тієї ж морозної січневої ночі, за півгодини до 00.00, Джоні засів на мості Патона з камерою в задубілих руках. Хвилини спливали повільно. Минуло півгодини, але нічого не сталося. І навіть о першій ночі Джоні здавалося, що "баба" не вдарила мечем об щит не тому, що це був жарт, а просто щось зламалось у її механізмі. Як завжди і всюди в цій країні, яку він усім серцем намагався полюбити.

Зараз ви читаєте новину «Американський пацієнт». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода