Кицюня

– Кицюню, ти тут? – у жіночій вбиральні чую чоловічий голос.

У селі під Луцьком святкує весілля троюрідний брат. Біжу в туалет, аби змінити памперс доньці.

– Угу, – відповідає хтось із сусідньої кабінки.

– Ти сьогодні така гарна. Очей не міг відвести, – продовжує засипати компліментами. – Вийдеш до мене, як твій Льошка засне? Бачу, він уже добре випив.

Голосу впізнати не можу.

– Моя вночі з подружками їде в клуб, діти лишаються в тещі. Візьму пивка і твої улюблені солоні горішки. Я про тебе думав усю ніч. Якщо дитина від мене, я Наташі зізнаюся. Розлучимося. Вона дітей не віддасть, а зарплата в мене нормальна. Аліменти платитиму. А твого малого я й так люблю, як рідного. Там "Сім сорок" включили, виходь скоріше. Коли тебе на танець виберу, не пручайся. При всіх поцілую в губи. Коли ще випаде така нагода? Подумають, що я п'яний. Але ж на весіллі чужих жінок цілувати можна. Кицюню, ти там ще довго? Вдягла леопардову білизну, яку я тобі з Польщі привіз? У мене такі сексуальні фантазії останні два дні. Бачив, твій Льоша вже склав сіно у стодолу. Ми могли б там трохи похуліганити. Наташка ходить за мною по п'ятах, а я з нею спати не хочу. Одна ти в голові.

Чую, як грюкають двері сусідньої кабінки.

– Мама? Ти чого так довго не признавалася? – чути переляканий чоловічий голос.

– Хотіла почути ім'я кицюні, до якої ти бігаєш щоночі. У селі п'ять Олексіїв, але в жодного нема сина. Ще раз під чужою бабою зловлю – з хати вижену. Ми тобі вже три весілля зробили. Коли ти остепенишся? – кричить жінка.

Чую, як у хід іде швабра. За 10 хвилин під ресторан під'їжджає "швидка". Бинтують голову молодшому сину сільського голови. Бреше лікарям, що впав зі сходів

×