Давай пограємо

– Цілую в шийку, приспускаю бретельку, пещу руками перса. Ти стогнеш і вигинаєшся, як змія, – чоловік років 50 говорить по смартфону у плацкартному вагоні №13. Їдемо з Києва до Львова.

Секс по телефону починається, як рушає потяг. Дядько вмощується на верхній полиці. Під ним сідає бородань у сірій майці. На стіл ставить літр пива, чистить варені яйця. Вагоном тягнеться запах малосольних огірків.

– Ну, не ображайся. Не змія ти, а киця, – виправдовується перед співрозмовницею. – Знаю, що скучила. Де Львів, а де Одеса? Та не можу зараз вирватися. Приїзди до мене на вихідні, готель зніму. Однієї ночі буде мало.

Жінка з полиці навпроти затуляє вуха синові. Вмикає на планшеті мультик.

– Не можеш заснути? Давай пограємо. Клади руку на груди й уявляй мене поруч, – сопе та стогне у слухавку. – Я губами обцілую твої плечі, а поки млосно звиваєшся, кусаю вушко. Хочеш язичком торкнуся пупка? Доберемося зараз до трусиків. О, то ти вже без білизни? Чоловік, який вечеряв унизу, давиться огірком, кашляє, червоніє, біжить до вбиральні.

– Зараз обхоплю руками сідниці й буду пестити твої стегна. Відчуваєш мою долоню у себе між ногами? Тобі добре? Я радий. Тепер моя черга отримувати насолоду. Спробуєш українською? Мова окупанта мене не збуджує, – повертається на бік, вставляє у вуха навушники. Смартфон ховає під подушкою.

За хвилину хропіння чує весь вагон. Навушники вислизають із телефона.

– Толя, ты что уснул? Я даже джинсы с тебя снять не успела! – чути через динамік

×