Нара - старовинне японське місто з багатою історією, яке було колись столицею Країни Висхідного Сонця. Від колишньої величі залишилися численні пам'ятки, давні храми та інші будівлі, що приваблюють туристів і паломників. Але головна визначна пам'ятка міста - це його плямисті олені, які оголошені тут священними тваринами.
Зараз в Нарі близько 1200 ледачих вгодованих оленів, які стадами бродять вулицями міста і нахабно тичуться мордами (або копитами) у туристів, очікуючи подачки: для оленів всюди продаються спеціальні крекери.
Тварини сотнями ходять по місту і ніякі закони їм не писані. Проганяти сплячого не можна навіть з магістралі. Його слід акуратно об'їхати. Справа в тому, що жителі ось вже більше тисячі років додержуються правила. За однією з легенд, всі місцеві парнокопитні є нащадками міфічного оленя, на якому спустився з небес перший імператор Японії. Єдине, що дозволяється - це купувати їм корисний і ситний корм.
Згідно з легендою, після проголошення Хэйдзе-ке (стара назва Нари) столицею Японії, бог святилища Касуга тайся прибув захищати це місто на білому олені. З тих пір, оленів прийнято вважати посланцями богів захищаючих місто і країну.
У путівниках написано, що оленів там 2000. Вони реально трапляються на кожному кроці. І біля кожної лавочки з сіка-сенбей (оленяче печиво) вони товчуться, оточують туристів і жадають це печево. Листя з дерев або трава біля оленів вже давно не вважається їжею порівняно з сіка-сенбей.
Відразу як тільки хтось купує печива, олені починають це печиво відбивати. Тварини підходять з усіх боків, відштовхують один одного, б'ються за печиво, виривають його з рук. Якщо б у них були роги, то олені поранили одне одного. Але роги у оленів бувають не завжди.
Щороку в жовтні в Нарі проходить спеціальне свято Сіка-но-цунокірі, в цей день всіх оленів, у яких встигли вирости роги, ловлять, а роги видаляють.
Ще одна традиція пов'язана з цими оленями. В кінці зими, коли корму стає занадто мало, оленів особливо підгодовують. На обід їх скликає музикант, що грає на горні 6 симфонію Бетховена. Ця традиція існує з 1892 року, і переривалася тільки на час Другої світової війни, але була відновлена в 1949 році. 11 лютого 1979 року відомий італійський трубач Nini Rosso поставив експеримент і зіграв їм 6 симфонію не на горні, а на трубі, але олені двпізнали знайому мелодію і вийшли до нього з гущавини.
2 
35413
Коментарі