Старість в метеликах
Мені ніколи не хотілося дожити до старості. Я добре пам'ятаю старість моєї бабусі. Вона мала великі натруджені руки, які терпли, інколи вона їх не відчувала. Тому мені з 13-ти років доводилося доїти корову Рябушку, коли приїздила в село під час літніх канікул. У неї було кілька городів: під картоплю, сіно та кукурудзу. Я пам'ятаю її шафу забиту тим, що "на похорон". Вона часто говорила про смерть. Але разом з тим, не поспішала помирати, дуже хотіла допомогти мамі підняти нас з сестрою. У мене досі зберігаються квитанції грошових переказів. Коли я була студенткою, вона щомісяця надсилала мені 20 гривень. Бабця казала, що на молоко. Я бачила таку старість, і було дуже сумно.
Тепер я бачу іншу старість. Пітер – давній знайомий мого коханого. Йому 83 роки. Все життя пропрацював на керівній посаді швейцарського банку. Тепер читає лекції з банкрутства для молоді. Написав кілька книжок про фінанси. Чоловік захоплюється історією, дуже сварить англійське телебачення і свою прибиральницю. Вона гарно прибирає і смачно готує, але багато говорить. Це йому дуже заважає. А ще у Пітера є хоббі. Він любить зустрічатися з друзями у різних ресторанах. Ми з ним бачимось раз на місяць в індійському ресторані. Завжди сидить за одним і тим самим столиком. Ніколи не читає меню, і не робить замовлень. Тамтешні офіціанти його знають, і страви які він їстиме теж. У мене завжди питає одне й те саме: як українські політики будували нову державу після розвалу СРСР, коли їх ніхто цьому не вчив і тренінгів не проводив? Пітер готовий годинами говорити на історичні та політичні теми.
Інша справа Кеті, її цікавить лише творчість. Жіночка у свої 93 вирішила стати художницею. Вона малює тільки метеликів. Кеті перемальовує їх з листівок, журналів, книжок. Завзята художниця обмалювала метеликами весь будинок. У неї тепер все тільки з ними. Отак, свою старість вона розмалювала метеликами, зовсім не думаючи про смерть.
71-річна Шіла теж не згадує про смерть, і зовсім її не боїться. Тому й гасає, як ураган, на автомобілі по англійському узбережжю. За кермом вона дуже експресивна: лає усіх, хто проїздить повз неї. До речі, водійські права Шіла отримала у 61 рік. У перервах між грою в теніс та бадмінтон, любить фотографувати своїх котів та собак, а їх у неї чимало. Потім розсилає свої фотошедеври родичам.
Складається враження, що люди в Англії живуть дуже довго і дуже активно. Вони подекуди актівніші моїх однолітків. Здається, що у них на пенсії починається інше життя, у метеликах.
