Про місцевий референдум і Горішні Плавні
В Україні досі немає закону про місцевий референдум. Кому потрібна децентралізація у безправних громадах?
У червні кілька подій актуалізували проблематику місцевого самоврядування.
Так, 1 червня Вищий адміністративний суд України скасував постанову Верховної Ради про дострокове припинення повноважень Коцюбинської селищної ради. А 8 червня 70% учасників громадських слухань у колишньому Комсомольську відмовилися приймати назву Горішні Плавні, затверджену Верховною Радою.
Щодо першого. Суддя Михайло Смокович визначив, що постанова Верховної Ради "порушує Конституцію і нівелює принципи місцевого самоврядування".
14 квітня Рада припинила повноваження Коцюбинської селищної ради Київської області та призначила дострокові вибори. Причина - дії селищної ради, що порушують Конституцію і закони України, підривають основи місцевого самоврядування і суперечать інтересам громади Коцюбинського.
Проте спосіб, яким парламентарі вирішили відновити справедливість у селищі, сам суперечить Конституції.
Немає сенсу філософствувати, чи можна неконституційними засобами відновлювати конституційний порядок. Це пастка українського Основного Закону, в яку ми потрапили на Майдані після ухвалення неправових "законів 16 січня". В Конституції немає права на повстання громадян проти узурпації влади. Але там є статті, які нібито гарантують право територіальних громад на місцеве самоврядування.
Жителі територіальних громад мають декларативні права і не мають механізму їх реалізації
Я навмисне вказав "нібито гарантують", тому що насправді жителі громад мають декларативні права і не мають механізму їх реалізації.
Так, ми обираємо органи місцевого самоврядування. В процесі децентралізації вони отримають більше можливостей та бюджетних коштів. Нібито. Але як бачимо, не територіальні громади вирішують, що їм робити з місцевими узурпаторами та як назватися.
Громада фактично позбавлена інструменту прямої демократії у вирішенні своїх внутрішніх питань.
В Україні досі не прийнятий закон про місцевий референдум. Після того, як у листопаді 2012-го (у зв'язку з ухваленням закону "Про всеукраїнський референдум") втратив чинність ще радянський закон "Про всеукраїнський та місцеві референдуми".
Ще тоді Координаційна рада з розвитку громадянського суспільства виробила консенсусну позицію, що новий закон має:
- спростити процедури ініціювання місцевого референдуму;
- забезпечити рівність доступу до ЗМІ та об'єктивність висвітлення позицій усіх сторін;
- забезпечити рівні можливості всіх суб'єктів місцевого референдуму та прозорість його фінансування;
- запровадити механізм оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування з призначення, підготовки та проведення референдуму;
- впровадити дієвий механізм контролю за виконанням рішень, ухвалених на місцевих референдумах.
Зростання сепаратистських настроїв, військова агресія проти України та політична дестабілізація в країні створюють перешкоди прйняттю цього закону. Та без нього важко говорити про ефективну реформу місцевого самоврядування.
Проти законодавчого врегулювання таких форм демократії на місцях як збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання, активно виступають як представники органів місцевого самоврядування (що і зрозуміло), так і експерти, залучені до реформи. Останні вважають, що це звузить автономію самоврядування у питаннях місцевого значення.
Статути міст сформульовані для зручності органів місцевого самоврядування, а не громадян
Насправді, статути міст сформульовані для зручності органів місцевого самоврядування, а не громадян. Значно обмежують суб'єкти ініціювання громадських слухань. Не чітко прописане врахування рішень слухань або розгляду місцевих ініціатив на засіданні місцевих рад. Встановлюються зависокі вимоги до кількості підписів мешканців.
Діяльність депутатів, міських або сільських голів, службовців виконавчих органів потребує більшої підзвітності та відповідальності перед громадою. Така підзвітність - один із основних принципів відповідно до ст.4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Маємо рухатися до повноцінної демократії участі на місцях, зокрема послуговуватися принципом Європейського комітету з місцевої та регіональної демократії Ради Європи: участь громадян є ключовим елементом у забезпеченні легітимності рішення органів місцевого самоврядування.
P.S. 6 червня в програмі "Свобода Слова" на телеканалі ICTV голова Верховної Ради Андрій Парубій на моє запитання про перспективи ухвалення "Закону України "Про місцевий референдум" заявив, що має намір лобіювати його швидке прийняття. Сподіваюся, спікер є людиною слова і ми дотиснемо цю справу до кінця.
Спеціально для Gazeta.ua
