Новий парламент України буде більш проєвропейським. Однак...
Новий парламент України буде більш проєвропейським. Однак чи буде він більш реформаторським?
Українські позачергові вибори до парламенту, що відбудуться 26 жовтня, оберуть Верховну Раду, яка безперечно буде проєвропейською. Питання в тому, чи зможе вона стати двигуном давно перезрілих реформ і боротьби з корупцією. Три фактори впливатимуть на результати виборів.
По-перше, розпад Партії регіонів, деякі члени якої намагаються потрапити до нового парламенту в складі Опозиційного блоку і "Сильної України", які очолюють колишні міністри Юрій Бойко і Сергій Тігіпко, відповідно. Партія регіонів перемагала на трьох останніх парламентських виборах, однак сьогодні має лише 2% підтримки.
По-друге, зникнення Криму і третини Донбасу, яку контролюють сепаратисти, з цьогорічних виборів змінило електоральну мапу України. Голосування відбудеться лише в 10 з 21 округа Донецької області та 7 з 11 округів Луганської області, які перебувають під контролем Києва.
По-третє, суспільні настрої зі зрозумілих причин набули антиросійського забарвлення, а підтримка членства в ЄС і НАТО суттєво зросла.
Новий український парламент буде вкрай проєвропейським. Однак його європеїзація зовсім не обов'язково призведе до радикальних реформ і активної боротьби з корупцією, чого прагнуть як самі українці, так і західні країни.
П'ять чи шість політичних партій, що увійдуть до наступного парламенту, є "віртуальними" силами, позбавленими політичної волі проводити реформи. Блок Президента Петра Порошенка включає представників його партії "Солідарність" і партії мера Києва й екс-боксера Віталія Кличка "УДАР" (Український демократичний альянс за реформи) та здатен отримати близько 40% місць у парламенті. Він утворить коаліцію з партією Прем'єр-міністра Арсенія Яценка "Народний фронт", нашвидкуруч створену напередодні виборчої кампанії після того, як Яценюк розійшовся з Юлією Тимошенко – лідером партії "Батьківщина".
Обом партіям у Блоці Порошенка бракує регіональних осередків і політичної структури для того, аби просувати реформи. До їх складу входить найбільша кількість представників колишнього режиму, що ставить під сумнів їхню здатність здійснити ті зміни, які вимагає українське суспільство. Уряд Яценюка поклав відповідальність за відсутність радикальних реформ цього року на війну з Росією, однак такі виправдання вже втомлюють українців і західні уряди.
Нездатність судів і органів прокуратури карати високопоставлених політиків за зловживання владою і частота, з якою останні підкуповують суддів або втікають за кордон, заохочують звичайних громадян до акцій прямої дії. Один український блогер написав "або ви їх садите, або люди починають їх бити", а член націоналістичної партії "Правий сектор" попередив, що "ми будемо битися з цими покидьками".
Українці з кожним днем втрачають усе більше терпіння з приводу повільного поступу реформ і триваючої безкарності представників політичних еліт. Політиків і кандидатів у депутати вже кидали у смітники і обливали фарбою. Напади на них відбулися і в Києві, і в регіонах.
Порошенко у цьому контексті веде себе непослідовно. Він призначив колишнього міліціонера без досвіду роботи в органах прокуратури Генеральним прокурором і в той же час піддався парламентському тиску, підписавши закон про відсторонення від посад колишніх чиновників адміністрації й уряду Віктора Януковича, колишніх агентів КДБ і нинішніх шпигунів Росії. Подібну люстрацію було проведено лише в 5 з 27 колишніх держав соціалістичного блоку (Польщі, Чеській Республіці та трьох балтійських країнах).
Непрозоре фінансування партій і кандидатів продовжує надходити зі сфери тіньової економіки, яка становить близько половини українського ВВП, і офшорних рахунків у країнах ЄС і територій з мінімальним оподаткуванням. Лідер газового лобі Дмитро Фірташ перебуває під заставою у Відні, очікуючи екстрадицію до США за звинуваченнями у корупції, однак продовжує впливати на Блок Порошенка та фінансує Радикальну партію та "Громадянську позицію" – сили, які займають друге й четверте місця в поточних рейтингах, відповідно.
Зовсім небагато політичних сил, які пройдуть до парламенту, мають у своєму складі нові обличчя. 130 з близько 7 тис. кандидатів голосували за закони 16 січня, які мали перетворити Україну в диктатуру і призвели до спалаху насильства на Євромайдані. Порошенко має продемонструвати українцям і Заходу, що він не буде підтримувати старі правила гри для олігархів.
В української влади є рік або два для того, щоб задовольнити глибоко вкорінений запит українського суспільства і Заходу на зміни. Нездатність забезпечити ці зміни може призвести до нових, ще більш насильницьких народних протестів – у країні, сповненій зброєю – і втоми від України на Заході. Російський президент Володимир Путін сподівається саме на такий результат.
