Хто є більш проросійським політиком: Порошенко чи Тимошенко? Звісно, Порошенко
Критичні зауваження щодо кандидатури Порошенка неодмінно викликають своєрідну реакцію від блогерів, журналістів і звичайних виборців з приводу того, що ця критика нібито надходить від тих, хто підтримує Тимошенко та її намагання втягнути Україну до сфери впливу Росії.
Ця думка настільки безглузда, що її можна було би проігнорувати, якби не її надмірна популярність.
Чотирьохрічна пропаганда команди Віктора Януковича проти Тимошенко вплинула на багатьох виборців, які досі переконані, що вона "винна" у тому, що "здала" Україну Путіну, підписавши у січні 2009 р. газовий контракт.
Передісторія його укладення, звісно, нікого не цікавить: перед цим Президент Віктор Ющенко (діючи від імені газового лобі) торпедував угоду, яку було попередньо домовлено в грудні 2008 р. і яка передбачала ціну в 240 дол. за 1 тис. кубометрів газу. Газове лобі натомість прагнуло закріпити ціну в 280 дол. Депеші посольства США (Wikileaks) вказували на те, що Фірташ часто відвідував Ющенка в той час.
Окрім контракту 2009 р. немає жодного іншого свідчення, яке б указувало на бажання Тимошенко "здати" Україну Путіну.
Що ж із Порошенком?
Він – на відміну від Тимошенко – має бізнес-інтереси в Росії.
Більше того, саме Порошенко допоміг заснувати Партію регіонів у 2000 р., яка стала найбільш українофобською і радянофільською політичною силою в Україні з часів Володимира Щербицького.
Однак найбільш важливим є те, що виборчу кампанію Порошенка спонсорує Фірташ (усі знають, що Порошенко надто скупий, аби фінансувати її самостійно). Фірташ – хоч і будучи вихідцем із Західної України – є найбільш проросійським олігархом в Україні. Він, зокрема, зміг отримувати російський газ через свою посередницьку фірму "OstChem" за ціною 240 дол., коли "Нафготаз" отримував його за ціною 400 дол.
Як іще він би зміг отримувати російський газ за такою ціною, якщо не в обмін на якусь конкретну пропозицію для Путіна? Зрештою, в міжнародних відносинах просто не буває безкоштовного сиру – особливо у випадку з Путіном і Росією.
Кілька місяців тому Фірташ сказав, що для нього не має значення, куди інтегрується Україна – до Митного союзу чи ЄС. Тимошенко завжди підтримувала європейську інтеграцію.
Тому якщо ми порівняємо двох лідерів виборчих перегонів, саме Порошенку потрібні добрі стосунки з Росією з огляду на його власні бізнес-інтереси, а також газові інтереси його головного спонсора – Дмитра Фірташа. Того самого Фірташа, якому загрожує депортація з Австрії до США та участь у судових розглядах за багатьма кримінальними звинуваченнями, у тому числі щодо причетності до організованої злочинності.
