Культурі не потрібне міністерство
Я ніколи не мав справ з мінкультом. Тому маю туманне уявлення, чим він займався. Зараз тут працює близько 200 осіб. Їм усім потрібно платити зарплату. Багато працівників не розуміють, чим займаються. Навіщо носити папки мільйони разів, якщо можна все занести у комп'ютер. Держава не повинна контролювати, а лише комунікувати. Для цього не потрібне міністерство, достатньо департаменту.
Держава має підтримувати культуру на законодавчому рівні і трішки на фінансовому. Це ненормально, коли Михайло Іллєнко знімає фільм "Толока" кілька років, бо має проблеми з фінансуванням. Будь-який проект знайшов би приватні кошти, якби депутати прийняли закон про меценатство: підприємець, який фінансує культуру, звільняється від податків.
Бізнесмен, який вкладає 3 мільйони доларів в українське кіно, насправді інвестує в країну. Крім того, отримує задоволення, бо бере участь у чомусь цікавому і корисному.
Має нарешті реалізовуватись багато мистецьких творів, перформенсів, кінофільмів.Вони повинні відображати внутрішню реальність країни. Треба показувати, які ми є. Це віддзеркалення життя на емоційному рівні. Якщо дивишся фільм про свою країну, відбувається самоідентифікація, хто ти і звідки.
Мені від держави допомоги не треба. Я заробляю великі кошти як музикант. Але закони про обов'язкову присутність україномовного продукту в ефірі мені і всім вітчизняним виконавцям допоможуть.
Треба ввести квоти присутності в медіа україномовного продукту. Це ж стосується газет і журналів. Видаєш в Україні російськомовний журнал - 50 відсотків матеріалів мусять бути українською мовою. У Донецьку чи Луганську зараз не знайдеш жодного україномовного видання. А якщо твоя улюблена газета "Домохазяйки и кастрюли" видаватиметься українською, ти все одно купиш. Так само варто дублювати кіно та робити телевізійне "мило" про українське життя, а не про ментов, мусоров и спезназавцев в России.
У приміщеннях міністерства можуть збиратися митці, обговорювати проекти. Не робити це вдома чи кафе, а нормально. Багато хто з Асамблеї діячів культури побував тут уперше. Не потрібно, щоб вона отримувала гроші від держави, а лише місце для дислокації, право голосу і вето. Була дорадчим органом. Важливо митців об'єднати.
Культура - це стратегічний напрямок держави. Політики про це постійно забувають. За Радянського Cоюзу комуністи створили міністерство культури для підтримки своєї ідеології. В нашій реальності ця ідеологія тепер - національна ідея. Зараз стоїть питання зміни концепції культурної політики. З'явився шанс змінити її докорінно.
