Одним з елітних районів у Вінниці вважають приватний сектор Старого міста. Сотка землі тут коштує $3–10 тис.
— Ціна залежить від того, як далеко від центру знаходиться ділянка, — каже Галина Ленарівна з агентства нерухомості "Ріел Естейт". — От зараз 10 соток у кінці вулиці Маяковського віддають за 29 тисяч доларів. Поряд вісім — за 20. Є варіант ближче до центру — 15 соток за 120 тисяч доларів.
"Родзинкою" Маяковського є будинок №251. Ділиться на сектори, які відокремили літерами від "А" до "Є".
— То сім окремих будинків. Небідних, елітних, по два-три поверхи. Часто звідти закази є. "На чай" непогано дають, — розповідає вінницький таксист 35-річний Сергій Оляниця. — Чого вони під одним номером? Більше 10 років назад один купив за 250 тисяч гривень 4,5 гектара землі. Зареєстрував під одним номером. А потім продавав землю під котеджі. От і вийшов апендикс з а-бе-ве-ге-дейкою. Всередину обично не заїжджаю. Чекаю біля будинку охорони. Клієнти самі підходять туди. Доки чекаю, роздивляюся "фазенди". Я колись продавав черепицю. Можу сказати, що на кожному домі вона дуже дорога. Коштує тисячі доларів. По дизайну домів зрозуміло, хто почав будуватися раніше, хто пізніше. Колись було модно зводити коробку з красного кірпіча або білі хатки "під шубою" з колонами. Зараз модно прикрашати зовнішні стіни мозаїкою, фігурною плиткою під камінь.
Навпроти котеджного містечка люди чекають на маршрутку №14 "Будинок відпочинку — Залізничний вокзал".
— Три роки тому через цей "городок" можна було ще пройти. Росли йолки, берьози. Внизу озеро. Ми ходили туди відпочивати. А тепер всьо. Вход для простих закритий. Там можуть отдихати лише ці, блатні, — говорить жінка з дитиною на руках.
— У цих новостройках якийсь прокурор живе. Ще директор заводу, що качелі робить, — додає літній чоловік у рваній коричневій куртці. — Машини у всіх хороші. Такі великі. Джипами звуться, поняла. Є білі, чорні. Разні, короче. Дорога сюда раніше була не дуже, а цього року підлатали за щот горісполкома.
У санаторію забрали 25 гектарів
Елітний мікрорайон збудували на території будинку відпочинку ім. Коцюбинського. Раніше здравниця мала 30 га.
Заклад почав працювати 1920 року.
— Тут був величезний хвойний парк. У санаторії лікували хвороби серцево-судинної системи та органів дихання, — розповідає колишня жителька Старого міста 52-річна Галина Катеринчук. — У мене в дитинстві астму бронхіальну виявили. То батьки часто водили на прогулки в парк санаторію.
У 1990-х територію будинку відпочинку почали розпродувати. Зараз він займає 5 га. Заклад перепрофілювали на дитячий.
— Поряд із санаторієм 5 гектарів землі приватизували протестанти. Закрили забором і вивіску повісили "Стороннім вхід заборонено!". За ними построїли те містечко для багатих. Тоже забором обгородили. Залишився ще невеличкий шматок парку з ялинками. І ті вже за бетонною огорожею. Мабуть, будуть спилювати. Бо висять об'яви: "Фірма качественно і бистро будує дома", — додає Галина Катеринчук.
1 
1
Коментарі