— Самогубство — це пошук виходу з ситуації. Завдяки записці можна дізнатися про людину. Вона просто пішла з життя чи хотіла так про щось попередити, звернути увагу на себе. Дехто шукає допомоги. Мало людей, які хочуть свідомо себе знищити. Суїцид — останній доказ у конфлікті. Записка — це форма впливу на інших людей. Наприклад, щось довести, виграти суперечку, — розповідає психолог Наталія УЛЬКО, 42 роки. Зустрічаємося у столичному Центрі психологічної підтримки та психоаналізу.
Які є види записок?
— Смерть для самогубця — найпростіший спосіб вирішити проблеми. Підлітки й чоловіки 18–30 років часто вкорочують собі віку задля протесту чи помсти. У їхніх записках можна прочитати: "Вам буде гірше від моєї смерті", "З мене досить", "Скільки можна так жити", "Немає сил боротися". Люди до 30 років, частіше жінки, самогубством хочуть привернути увагу до себе: "Спробуйте, як без мене важко", "Я благаю — допоможіть". Старші люди бояться фізичної розправи та соціального осуду. Інваліди, розлучені чи вдови йдуть із життя, щоб уникнути страждань. У їхніх записках такі слова: "Далі буде тільки гірше", "Я не переживу цієї ганьби", "Все одно доведеться помирати". Люди в депресії знищують себе зсередини. Вважають, що біди й нещастя, які відбуваються в їхньому житті та з їхніми близькими, саме через них. В особистості людини існує "Я — підсудний" і "Я — суддя". У записках така може написати: "Я винний", "За власні гріхи треба відповідати", "Ніколи собі цього не пробачу".
Кому записки адресовані?
— У своїх записках 60 відсотків самогубців звертаються до близьких. Можуть написати загальні фрази: "Життя надто складне", "Все, я йду". Життя для людини виявляється небезпечним. Вона шукає захисту у смерті. Рідше записки адресовані суспільству чи державі. Це демонстративні суїциди — самоспалення під час протестних акцій. Таких послань мало.
Коли їх пишуть?
— Є два типи суїцидальної поведінки — раціональна й афективна. При раціональному людина обдумує спосіб, місце, час. Відбувається таке на тлі глибокої депресії. Вона зумовлена руйнацією особистих цінностей, утратою сенсу життя та почуттям безвихідності. На подібне потрібен не один день. Це позначається на записці. Вона буде обдумана, чітка, без повторів. Можуть бути й довгі листи. У них людина детально пояснює причини свого рішення. Таких записок більшість. При афективному типі людину до суїциду щось підштовхнуло. У неї немає часу подумати про це. Записка зроблена під впливом емоцій. Людина нашкребе: "Я пішов". У тексті може бути багато помилок, обриватимуться фрази, повторюватимуться слова, не буде причинно-наслідкового зв'язку. Пишуть такі косметичним олівцем на клаптику паперу.
Розкажіть про особливості мови.
— Передсмертні записки — стереотипні. Без душевної атмосфери, як у листі до іншої людині. Їм властиві повтори слів в одному реченні. Записки жінок і чоловіків майже не відрізняються. У них виявляється ставлення до життя, близьких, знайомих. Переважає наказовий спосіб: "Не почувайтеся погано", "Живіть без мене чи згадуйте мене". Дієслова — в минулому часі. Велика кількість особових займенників свідчить про те, що людина сконцентрована на собі й на своїй проблемі. Вона не бачить виходу. Короткі фрази вказують на емоційне напруження.
"Футбольний сезон закінчився. Більше жодних ігор. Жодних бомб. Жодних прогулянок. Жодних веселощів. Жодних плавань. 67. Це на 17 років більше, ніж 50. На 17 більше за те, що я хотів. Нудно. Я завжди злий. Усім від того сумно. 67. Ти стаєш жадібний. Поводься на свій вік. Розслабся — буде не боляче," — написав у записці американський журналіст і письменник 67-річний Хантер Томпсон. Застрелився 20 лютого 2005-го у власному будинку округу Вуді Крік, що у штаті Колорадо.
"Інстинкт самозбереження — один із найсильніших у людському тілі. Подолати його — майже подвиг. Коли я буду мертвий, я, як кричав Майстер Понтію Пілату, буду вільний. ВІЛЬНИЙ", — написав у передсмертній записці 19-річний Ігор Чернов із російського Омська. 16 березня 2012 року він отруївся нітратом натрію під час пари в інституті.
"Просто прошу пробачити й любити. Я пішла від зла. Я любила всіх і кожного особливо. Я намагалася. Мене не чули. Тікаю не від проблем, а від зла. Досить грубощів, вистачить хамства. Мені стало боляче. Мамочко. Люблю. Шалено. Вибач", — написала 22-річна актриса Марія Раєва з російського Нижнього Новгорода у соцмережі "ВКонтакті". 11 жовтня 2011-го стрибнула з мосту в річку Оку.
"Ви сміялися з мене, тепер посміюся я. Думали, що кращі. Ви — гірші. То й залишайтеся такими. Я ненавиджу однокласників. Прощавайте. Я йду від вас", — написала 14-річна Наталія Гаврилюк. 24 листопада 2015-го повісилася в кімнаті батьків у селі Баїв Луцького району.
"Перед поїздкою до прокуратури області на мене вчинили психологічний тиск у телефонній розмові, щоб я не йшов і не просив декретне місце. Бо все вирішено. Я погодився, але поїхав. Мені постійно казали чекати й виганяли з кабінетів. Довели до самогубства", — написав у "Фейсбуку" прокурор з міста Дрогобич Львівської області 36-річний Павло Химчук 18 грудня 2015 року. Після цього завдав собі дев'ять ножових поранень у живіт і два — в шию.
3 
35413
Коментарі