Квіти гладіолусів не можна різати одним ножем

Киянка 76-річна Валентина Єременко за 20 років зібрала понад 250 сортів гладіолусів. Вирощує їх під Києвом на дачі.

— Змолоду в них влюбилася, а розводити почала на пенсії. Виписувала з журналів, купувала на виставках. Мені слали поштою цибулини з Молдови, Естонії. А як ввели кордони, то контрабандою тихенько в сумочці привозили знайомі з Москви й Санкт-Петербурга, — сміється Валентина Петрівна.

В колекції, крім звичних кольорів, має гладіолуси із зеленими, фіолетовими, темно-синіми квітами.

— Головне — не різати їх одним ножем. Нарізала якогось сорту, ніж помила й наступний ріжу. На ножі переноситься сік, і гладіолуси схрещуються. Тоді кольори та розмір, структура квітки поміняються. Є ж і гофровані, й звичайні. Побільше листя залишайте на корчі, коли зрізуєте. Цибулини зав'яжуться кращі.

У спеку поливає квіти. В кого ростуть на піску, радить робити це вдвічі частіше, ніж на чорноземі. Земля має бути вогкою. Хто з весни посадив гладіолуси неглибоко й вони тепер падають під вагою квітів, треба підв'язати. Палицю встромляють за 5 см від стебла, щоб не пошкодити цибулину.

Обробляє квіти Конфідором-максі від трипсів — комах до 1 мм завбільшки. Можуть бути непомітні, але впиваються у цвіт і п'ють солодкий сік. Квіти, побиті дірками, можуть не розкритися й зав'янути. Від бліх гладіолуси обприскують, коли спаде роса. З мокрих квітів отрута випарується. Не можна цього робити у спеку понад 20°C. Гладіолуси погорять.

5 тисяч сортів гладіолуса існує у світі. Більшість зацвітають на початку і в середині липня.

×