Валентина Фектістова, 58 років, з міста Гайсин на Вінниччині переходить на органічне землеробство. Торік не виривала, а вирізувала квасолю. 2014-го робить так само.
— Секатором зрізую стовбурці, щоб корінь залишався в землі. До весни згниє. Він не грубий, але багатий на азотне добриво. На місці торішньої квасолі цього року садила огірки. Дуже гарні були, — розказує.
На збагаченому азотом ґрунті добре ростуть овочі. Радить садівникам залишити коріння квасолі на зиму. Її також можна вижинати серпом. Головне — робити це вранці. У спеку стручки легко розкриваються, квасоля висипається на землю. Скошену розстилають, щоб просохла. Суху розкладають на рядні. По ній ходять, б'ють палицею. Стручки лущаться.
— Найкраще бити вилами, більша площина удару. Потім квасолиння згортаю, а квасольку пересіваю на вітрі. Пересипаю з відра у відро, високо піднімаючи. Шолуха легка, й вітер її відносить, як полову. Зерно падає у відро на землі.
Для тривалого зберігання квасолю залишають у стручках, щоб не поїла дротянка.
Коментарі