— Жимолость — найдовговічніша ягода, що в нас росте. Може родити до 100 років, — каже власник плодового розсадника 40-річний Денис Узенков із Харкова. — Росте кущем до 2,5 метра, що дає до 3 кіло темно-синіх ягід. Достигають раніше за інші.
Бувають овальні, грушеподібні, циліндричні.
— Дуже стиглі осипаються, тому їх не обривають, а струшують на клейонку. Смак нагадує лохину, а м'якоть — чорницю.
Наприкінці серпня — на початку вересня розсаджує кущі жимолості. Деревина міцна, тому пагони з корінням відокремлюють сокирою. Отримані саджанці одразу висаджують. Їхня коренева система загуста, тому добре приживається. Одночасно заготовлюють черенки для посадки в теплиці. Проростають у вологому середовищі.
— Жимолость любить сонячні й добре зволожені місця, але не заболочені. Я саджу в ямки, підживлені органікою, — розповідає садівник. — Саджанці не заглиблюю нижче рівня коріння, бо потім затримуються в рості. Урожайність вища, коли в садку є кілька кущів жимолості. Ще краще — якщо різних сортів. Відстань між ними має бути 1,5 метра.
У перші чотири роки за жимолостю слід добре доглядати.
— Навесні до повного достигання ягід удобрюю сечовиною або аміачною селітрою. 30 грамів розводжу в 10 літрах води. Що два тижні під кожен кущ ллю 1–1,5 літра розчину. Коли весна суха, то треба добре поливати. Інакше ягоди менші й закладається бідний урожай на наступний рік. Кущик може почати плодоносити з першого року після черенкування. Та я не даю зав'язуватися плодам, поки кущ не розростеться.
Жимолость добре переносить морози. Рано цвіте.
— Цвіт витримує до мінус восьми градусів, — каже Денис Узенков. — Від початку цвітіння до достигання плодів минає 30–40 днів. Ягоди жимолості — одні з перших вітамінів, що можна зібрати в садку. Достигають два-три тижні. Це період вітамінного голоду, тому більшість урожаю з'їдають свіжим.
Коментарі