Кольорові кали цвітуть двічі за сезон

 

Вінничанка 54-річна Галина Смішна вирощує кольорові кали в теплиці. На зиму ховає у холодильник.

— Цибулини привезли знайомі з Голландії. Маю жовті, фіолетові, рожеві. Дуже ефектні, на базарі таких не бачила. Не пахнуть, хіба жовті трохи віддають ванількою.

У квітні цибулини кал висадила в теплицю за метр одна від одної. Найкраще квітнуть на чорноземах.

— Люблять рихлу землю. Чорнозем перемішую з торфом. Ямку для посадки роблю неглибоку, до 4 сантиметрів, щоб луковичка не загнивала, — продовжує. — Зразу висадила в теплиці, бо боялася, щоб травневі заморозки не схопили. А потім знайшла в інтернеті, що ці квіти їх не бояться. Тож на наступний рік висадила в саду. Вибирала місця, де є трохи тінь.

Цибулини кал поливають щотижня. Починають цвісти за 1,5 місяця після посадки.

— З великої цибулини проростає одночасно сім-десять квіток. Цвітуть два місяці. Найкраще — у спеку. Всі сусіди сходяться дивитися.

Під час дощів листя кал може жовкнути. Це вказує на гниття цибулин.

— Сильні дощі йшли в червні. Зелене листя по краю пожовтіло. Розрила землю, а луковичка почала гнити. Причому гниль була біла, смердюча. Акуратно обчистила луковичку від неї. Те місце припалила обичною зеленкою і обсипала попелом. Землею не присипала, ранка мала затягнутися. Прикрила ґрунтом десь через місяць.

Кали відцвітають у серпні. Після першого цвітіння рослин не викопує.

— Їх не треба зачіпати. Якщо буде тепла осінь, як торік, то розквітнуть ще раз до самих морозів. Коли листя піджовкне, цибулини акуратно викопую з листям. Обривати його не можна. Луковичка ще вбирає вітаміни з тих листочків. Самі опадуть, — пояснює. — Тоді промиваю і просушую два тижні. Обробляю легким розчином марганцівки. Вона вбиває всілякі інфекції.

Зберігає цибулини у нижньому відділі холодильника.

— Можна в погребі, де нема морозу. Температура — до п'яти градусів. Пакую луковички в газету. Радили тримати їх у пакеті з тирсою. Дивлюся до них щомісяця, щоб не пересихали. Якщо в'януть, зволожую талою водичкою. І так до квітня, на час посадки, — пояснює Галина Василівна.

×