— Кінзи сію багато. Частина йде на зелень у салати й пироги, а решту залишаю на насіння. Його сушу, перетираю в ступці. Виходить спеція — коріандр, — каже 29-річна Світлана Крохмалюк із м. Баранівка Житомирської області. — Щоб насіння краще зійшло, замочую його на три години.
Кінзу сіють у ґрунт, накривають прозорою плівкою. Раз на день відкривають, аби провітрити. Перший тиждень грядку обприскують пульверизатором, щоб земля була волога. Коли з'являться сходи, плівку знімають.
— Кінза любить світло. Тому на зелень треба сіяти пізніше, ніж на насіння. Першу — в березні, а на листя — у квітні. У червні збирають насіння. У липні-серпні довгий світловий день і кінзу висівають знову. Росте пишно. Вистачить і для заморожування на зиму.
Насіння сходить через два-три тижні. Тоді рядки посипають 5-сантиметровим шаром мульчі. Підійде скошена трава, сіно, солома, тирса, подрібнене листя, кора або папір чи картон. Не ростимуть бур'яни і збережеться волога у ґрунті.
— Щоб зелень була ніжна й соковита, обриваю бутони. Вони потрібні на тих рядках, де дозріватиме насіння. Так кінза віддає всі сили на розвиток листя і стебла.
Врожай зелені можна збирати кілька разів за сезон. Кінза добре переносить невеликі заморозки.
— Коли рослина буде висотою 20 см, треба зрізати верхні листки. А от стебла з насінням зрізають біля самої землі і підвішують на горищі. Під ними розстилають газету чи рядно. Насіння саме обсипатиметься. Його збирають у суху банку.
Насіння мелють на кавомолці
— Кінза й коріандр — одна рослина, — каже Світлана Крохмалюк. — Її ще називають китайською петрушкою, бо подібна й походить з Азії. Молоді листки обриваю в салати. Дозріле насіння додаю до м'яса цілим або перемелюю на кавомолці. Кому як подобається. Зелень кінзи можна їсти свіжою й сушеною. На смак — як лавровий лист. Сушу і товчу в ступі. Запах має пряний, але не такий різкий, як насіння.
9 
35413
Коментарі