— Україна — надзвичайно багата країна з величезним потенціалом. Але її грабували 20 років. За цей час утворилося злоякісне коло кланових зв'язків, що треба порвати. Всі засоби для реформ прийнятні, — говорить колишній президент Грузії 46-річний Михаїл Саакашвілі.
Українцям радять переймати досвід Грузії часів його керівництва. Також — узяти все краще з польської "шокової терапії" за віце-прем'єрства Лешека Бальцеровича 1989 року.
— У Грузії Саакашвілі зібрав людей, яких особисто знав і яким довіряв. Сказав: учора в нас була корупція, сьогодні — не буде. Раніше знизу нагору несли хабарі, завдяки чому збагачувався генералітет. Зараз такого не допустимо, — розказує голова "Київського юридичного товариства" 49-річний Олег Березюк. — Насправді там не всіх розігнали та взяли нових. Відбулася переатестація. Ті, на кого покладався Саакашвілі, підібрали собі кадри, які були готові працювати на інших принципах. Дали нормальну зарплату, апарат почав ефективно діяти. Із 26 видів податків залишили чотири. Митниця оформляє вантажі максимум 20 хвилин. Якщо митник затримує хоч на 5 хвилин, більше не працює. Черг немає. Бізнес задоволений.
Ключова наша проблема та відмінність від Грузії — відсутність політичної волі для проведення реформ. У програмі уряду виписані декларації. Вони — правильні. Але мають бути дії. Потрібно створити групу, що напрацює необхідні закони, а потім їх проведуть через парламент. Результат можемо отримати дуже швидко, бо маємо запас кадрів і вищий науково-технічний потенціал, ніж у Грузії.
У Польщі реформи відбувалися в два етапи, говорить менеджер польсько-української групи експертів Кабміну 40-річний Маркіян Желяк:
— Перший етап розпочався 1989-го. Тоді на виборах перемогла "Солідарність". Реформи Бальцеровича, який належав до цієї партії, називають "шоковою терапією". Але вони дозволили уникнути олігархізації та масової корупції в адміністративному апараті. Практично всі збиткові державні підприємства ліквідовували — жодних дотацій не було. На початку 1989-го мали 6 тисяч безробітних, за рік — 3 мільйони. У цьому й полягав шок. Зате вже 1992-го економіка стала прибутковою і переорієнтованою в нове русло. Тоді ж Польща підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Почали впроваджувати стандарти європейського законодавства.
1990 року поляки провели першу реформу децентралізації і створили самоврядування на рівні громад, яких близько 2,5 тисячі. В Україні їх понад 11 тисяч. Більшість не здатні бути економічно ефективними. Тому треба проводити адміністративно-територіальну реформу. В Польщі створили посаду урядового уповноваженого з цих питань. Він підпорядковувався винятково прем'єрові й мав великі повноваження щодо міністрів та воєвод (губернаторів. — "ГПУ"). Під час другого етапу наприкінці 1990‑х скоротили кількість воєводств — із 49 до 16.
Досвід Польщі не можна повністю перекласти на Україну. Але чимало що варто запозичити. Польща подібна до України за масштабом, кількістю населення, пройшла через соціалізм. Це ближчий партнер для передання досвіду, ніж та ж Італія. Зокрема, у реформі самоврядування. В озвученій програмі уряду Яценюка її викладено дуже стисло. Наприклад, чітко не озвучені нові повноваження громад, що з'являться після реформи, скільки на це потрібно коштів.
5 
35413
Коментарі