"У декреті моє життя повністю змінилося, — пише Анастасія із Хмельницького. — Із чоловіком п'ять років жили в щасливому шлюбі. Дуже мріяли про дитину, але я довго не могла завагітніти. А після народження Лізи ми віддалилися. Діма став пізно повертатися. Брехав, що знайшов додаткову роботу. Насправді завів коханку. Не знаю, як мені це пережити. Після сварки він зібрав речі й пішов. Я живу зі свекрухою".
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Сканує долонею весільне фото Анастасії та Дмитра. Жінка в рожевій весільній сукні. Чоловік — у рожевій сорочці й сірому костюмі. Тримають у руках пару білих голубів.
— Якщо знайдете в собі сили пробачити чоловіка, житимете разом далі. Скоро завагітнієте вдруге й народите двійню. Не слухайте порад мами та свекрухи. Бо пошкодуєте, якщо подасте на розлучення. Чоловік розкаявся і більше в гречку не скочить.
"Плануємо усиновити дитину, — починає лист 36-річна Олександра з Тернопільщини. — Свекруха і моя мама нас відмовляють. Бояться, що гени дадуть про себе знати. Я плачу й прошу їхньої підтримки. Залякувань мені й так вистачає. Я 10 років безуспішно намагалася завагітніти. У мене й чоловіка — проблеми зі здоров'ям. Не бачу сенсу чекати далі".
— Батьками станете восени наступного року, якщо вже почнете збирати документи на всиновлення. Відганяйте тривожні думки. Дитина, яку візьмете на виховання, наповнить вашу оселю радістю і зробить сім'ю повноцінною.
"Батько помер чотири роки тому. Залишив у спадок чотирикімнатну квартиру, — пише 34-річний Ігор із Полтави. — Через це після його похорону ми з сестрою перестали спілкуватися. Вона ображається, що заповіт тато оформив на мене. Але їй нема за що гніватися. Батько побудував для неї дім на півтора поверха. Пробував із нею поговорити, але заздрість зробила з колись дорогої мені людини грудку злості. Вона кляне мене й моїх дітей. Жити в хаті останні півроку стало нестерпно. Все ламається. Прорвало трубу на кухні, затопили сусідів. Постійні проблеми з проводкою. Дружина наполягає, щоб ми квартиру виставили на продаж".
У конверт вкладає два фото, зроблені на кухні й у спальні квартири.
— Життя в оселі не складається через заздрощі сестри. Ви не зважуєтеся на продаж, бо помешкання нагадує вам про батька. Але саме час здійснити свою мрію про переїзд до столиці. Купите в Києві квартиру меншу, але нарешті забудете про проблеми з роботою. Зважуватися на цю зміну раджу у квітні або в липні.
"Син не може знайти нормальної роботи, — пише лучанка Софія Дмитрівна, 54 роки. — Куди не всунеться, наживає проблеми й ворогів. А ще має залежність. На ігрових автоматах просадив уже понад 10 тисяч гривень. Возили його до діда, який допомагає подолати ігроманію й алкозалежність. Півроку Льоня тримався, а в жовтні знову з другом сів за автомат. В результаті програв дві зарплати — свою і товариша. Той був на лікарняному, просив забрати для нього зарплату, бо живемо по сусідству".
— Якщо не почнете лікувати, син через ігроманію виноситиме з дому техніку й прикраси, може закласти своє авто. Не надійтеся, що проконтролюєте. Ходитиме в ігровий зал дорогою на роботу і під час обідньої перерви.
"20 років прожила у шлюбі, — розповідає в листі Аліна Михайлівна зі Львова. — Ще стільки років жили б разом, якби одного дня я не дізналася про коханку. Запідозрила, що в нього хтось є, у серпні. Влітку він зачастив у відрядження. Всі його колеги йдуть у відпустку, а мій не бере. Каже, на роботі завал. У п'ятницю всі з дружинами на дачу їздять, а мій — у відрядження. Я допомогла йому скласти речі, а потім вирішила простежити.
Є така програма на мобільному, за якою можна слідкувати, де перебуває абонент. Через півгодини мій Рома приїхав у готель на околиці міста. Викликала таксі й поїхала за ним. Піднялася в номер, який він зняв на дві доби. Стукаю. Рома думав, що це офіціант приніс шампанське. Відчиняє двері, не перепитуючи. Сам у халаті. Забігаю в кімнату, а у ліжку — гола дівчина. Не знаю, як не знепритомніла тоді. Лють була така, що хотілося застрелитися, спалити всі його речі. Минуло три місяці. Додому його не пускаю. Подати на розлучення не наважуюся. Син і донька перестали з батьком спілкуватися".
— Досить у всьому звинувачувати себе. Не побивайтеся, бо доля готує для вас достойну заміну. Роман робитиме спроби повернутися у сім'ю, бо коханка скоро його покине. Але тоді біля вас вже буде інше надійне плече. У вашому житті з'явиться людина з минулого. Рішуче приймайте рішення. Діти будуть на вашій стороні й схвалять ваш вибір.
3 
35413
Коментарі