Київський патріархат і автокефальна церква можуть приєднатися до УПЦ Московського патріархату, а та прийме ідеологію автокефалізму – вважає релігієзнавець Юрій ЧОРНОМОРЕЦЬ
Яку політику провадитиме митрополит Онуфрій – предстоятель Української православної церкви Московського патріархату?
– Розкриватиме свої позитивні якості християнського консерватора. Буде відкритий для міжконфесійного діалогу. Однак важливо, аби консерватизм не перетворився на замкненість. Цьому сприятиме митрополит Антоній (був другим серед претендентів на пост предстоятеля. – "Країна"). У їхньому тандемі поєднуються два християнські консерватизми. Онуфрій – традиціоналіст, який хоче морального оновлення, але в межах канонічного православ'я. Антоній – представник творчого консерватизму, відкривається назустріч усім можливим формам розвитку православного християнства.
Московський Патріарх Кирило просуває концепцію "русского мира". Чи прихильний до неї новий київський митрополит?
– Патріарх Кирило вперше озвучив цю ідеологію в промові 3 листопада 2009 року. Базується вона на трьох тезах: російська традиція православ'я, російська мова та функціонування російських традицій держави, суспільного життя. Нічого з переліченого Онуфрій не прийме. Його парафії в Чернівцях (митрополит Онуфрій понад 20 років очолював Буковинську митрополію. – "Країна") – українські та румунські. Жодної російської.
Онуфрій критичний щодо Європи, стану українського суспільства. Та це – загальнохристиянський консерватизм. Папа Франциск також критикує Європу. Але не виступає проти неї. Зрештою, 63 єпископи УПЦ МП підтримали європейський шлях розвитку України й лише семеро – союз із Москвою. Російські державотворчі традиції в нас не приживуться: в Україні люди організовують майдани, а не бездумно підкорюються владі.
Українській церкві потрібна самостійність?
– Безперечно. Щодо об'єднання в єдину помісну не раз вели змістовні перемовини з Київським патріархатом. Заперечень проти єдності тепер і зараз не було, однак у Київському патріархаті погодилися на об'єднання лише під омофором Патріарха Філарета. Та його лідерство – неприйнятна умова для УПЦ. Він – диктатор за характером. Побудував церкву, що нагадує армію. А єпископи УПЦ МП за митрополита Володимира звикли до самостійності, феодальної вольності, тому Філаретові ніхто не підкорятиметься. Врешті-решт Київський патріархат має 4800 парафій, Московський – близько 13 тисяч, тому посада предстоятеля має бути за УПЦ.
У березні цього року в Стамбулі (де розташована резиденція Константинопольського Патріарха. – "Країна") засідали всі православні патріархи. Ухвалили рішення щодо України. Закликали Патріарха Філарета й Українську автокефальну православну церкву приєднатися до УПЦ МП, а потім визначати канонічний статус усієї церкви.
Який механізм такого об'єднання?
– Є напрацьована програма подолання розколів у Болгарії та Єрусалимській церкві. Збираються всі визнані й невизнані церкви, відбуваються консультації, ухвалюється спільне рішення. 15 православних патріархів його тут же парафують. Якщо потрібно – допомагають досягти компромісу, не порушивши канонів.
Держава сприятиме об'єднанню церков?
– Мусить. Бо православні єпископи – надто консервативні. Після закінчення АТО Україна може піти за болгарським сценарієм. Там існували дві православні церкви. Канонічна була в меншості. Держава ухвалила закон про визнання лише тих церков, устрій яких відповідає канонам. Відповідно, у Болгарії мало бути по одній православній, католицькій, греко-католицькій церкві, і багато протестантських. Дали шість місяців на перехідний період до остаточного об'єднання. Якби не об'єдналися, то уряд визнав би лише одну церкву – яка має канонічний статус. Це стимулювало єпископат до інтенсивних перемовин – і розкол ліквідували. В Україні Київський патріархат і автокефальна церква можуть приєднатися до УПЦ МП, а та прийме ідеологію автокефалізму.
Патріарх Кирило на це погодиться?
– Московський патріархат перебуває у стані затяжної війни з Константинопольським – лідером світового православ'я. Патріархові Кирилу потрібні союзники. Для нього Україна – валіза без ручки. У разі релігійної війни з нами він усе втратить, отримавши тут союзника Константинополя. А зараз може мати свого союзника, якщо діятиме мудро.
Які точки дотику в сценаріях об'єднання православних церков в Україні?
– Важливо не обмежувати свободу церковних громад на місцях. Люди самі визначатимуть, як організувати внутрішнє життя і якою мовою вести богослужіння. Потрібно лише шукати спільні органи управління. Може бути об'єднаний синод: по 10 чоловік від УПЦ МП і від УПЦ Київського патріархату. Голосування двома третинами, аби захистити права меншості. І якщо перша посада йтиме тому, в кого більшість громад, то друга – "церковного прем'єр-міністра" – представнику меншості.
Неприязнь між Патріархом Філаретом і митрополитом Онуфрієм впливає на динаміку перемовин?
– Між ними справді існує особиста неприязнь. Але Філарет – патріот. Коли на його церкву тиснув режим Януковича, він не відмовився від підтримки Майдану. Не всі витримали б, а Філарет вистояв. До речі, як і Антоній витерпів шалений тиск і не здався. Із поганенької церкви 1990-х Філарет виховав прекрасне покоління єпископів. Однак його амбіції неспівмірні з реальністю. На тлі Блаженнійшого Любомира Гузара (глава Української греко-католицької церкви у 2001‑2011 роках. – "Країна"), Папи Бенедикта XVI, які пішли у відставку, його затятість виглядає незрозумілою. Можливо, Філарета хтось так налаштовує з найближчого оточення. Мовляв, без нього буде крах. Але половина єпископату Київського патріархату достойні бути його спадкоємцями. І в УПЦ є прекрасні кандидати.
Якщо частина єпископів УПЦ Московського патріархату будуть проти об'єднання, можливий розкол у ній? Наприклад, дехто перейде у пряме підпорядкування Патріархові Кирилу.
– Якщо об'єднувати церкву на канонічних, а не ідеологічних засадах, то всім у ній знайдеться місце. А держава має заборонити пряме підпорядкування Московському патріархату. До російсько-українського конфлікту ніхто не відчував у собі сил це зробити. Але тепер маємо пряму війну з Москвою. Про яке підпорядкування Кирилові можемо говорити? Увірвавшись у Крим, Росія втратила Українську православну церкву. Хто не хоче об'єднуватися – хай служить по будинках. Храми мають належати єдиній канонічній православній церкві. Це – ціна за війну Росії з Україною.
Як діятиме митрополит Онуфрій?
– У нього була цікава промова 3 квітня. У ній він визнав, що для України не є характерною симфонія між церквою та державою, як у Росії. Нам більше відповідає трикутник: церква, суспільство, держава. При цьому – релігійна свобода, як в Америці, але співпраця з державою і суспільством, як у Німеччині. Тобто партнерська робота в галузі освіти, культури, капеланства. Причому співпраця не однієї церкви, а всіх основних.
Ніякої політичної сили Онуфрій не підтримуватиме, бо УПЦ добре запам'ятала урок 2004 року з ганебною агітацією за Януковича. Всі церкви, крім Київського патріархату, налаштовані співпрацювати з суспільством і державною владою, а не з партіями. До речі, довго боялися, що коли буде єдина церква, то влада зможе її контролювати. Але в Україні сильне громадянське суспільство і церкви здатні витримати будь-який тиск, спираючись на народ.
Є плюси, що в Україні не одна, а три православні церкви? Дискусії – стимул до розвитку.
– Тут жодних плюсів немає. Внутрішня полеміка між православними з'їдає до половини енергії церков. Спалюється величезний культурний і соціальний потенціал. Замість того, щоб рятувати людей, з'ясовують, хто канонічний, а хто – ні.
Як за 20 років змінилися відносини між УПЦ Московського патріархату і Російською православною церквою?
– УПЦ має статус широкої автономії та самоврядності. Фактично – це автокефальна церква. Наші владики сильно відірвані від московських реалій. Про розрив із Москвою не говорять, але практично всі вказівки звідти ігнорують. УПЦ і РПЦ живуть, як на різних планетах, Москва зовсім не розуміє України. Якщо буде автокефалія, нічого не зміниться, бо вже українське православ'я наново народилося й далі не перерізати пуповину – це мучити і Київ, і Москву.
Взагалі у нас різні типи православ'я. У них церква – державна, у нас народна, у нас – відкрита, у них – закрита. Українське православ'я таке, яким його збудував митрополит Петро Могила. Він брав усе корисне із Заходу, і воно працювало на православ'я. В результаті ми були органічною частиною Європи, й Київська церква була відкритою до діалогу зі світом задовго до появи поняття екуменізму.
Київське християнство і сьогодні дуже відрізняється від грецького та російського, які трохи шовіністичні та ксенофобські. Вважають, що не може бути нічого доброго за межами "їхнього православ'я". У Київському ж християнстві є загальна терпимість. Тому буде чи ні єдина помісна церква, і можемо, і маємо жити в межах єдиної традиції, творити спільну культуру.
Як УПЦ Московського патріархату говорити з греко-католиками?
– Коли постане єдина помісна церква, для греко-католиків буде складний вибір: залишитися з Римом чи приєднатися до православної церкви. Але православні приймуть будь-яке рішення УГКЦ. Союзницькі відносини українських православних і греко-католиків – це те, що вже сталося. Від верхів і до низів уже є і терпимість, і співпраця.
Що буде з Українською автокефальною православною церквою?
– Вони згодні приєднатися на будь-яких умовах, якщо буде створена єдина помісна церква. Розуміють, що вони в меншості (УАПЦ має 1185 парафій. – "Країна"). Не вимагають для себе місць в органах управління. Хоча, думаю, їх нададуть.
Україні краще створити свою помісну церкву, чи бути під патронатом Константинополя?
– 2016 року Константинополь хоче провести Всеправославний Собор, аби реформувати православ'я. Вже узгоджені майже всі проблеми. Наприклад, порядок надання автокефалії. Все це досягнуто, тому що Москва пішла на поступки, а Вселенський Патріарх не ввійшов в Україну. І якщо 2008-го Константинополь вимагав єдності лише УПЦ Київського патріархату і УАПЦ, то тепер питання про автокефалію розглядатимуть тільки в тому разі, якщо 90 відсотків українських православних єпископів об'єднаються і попросять про неї. Не буде об'єднання – не буде чого розглядати. Тому суспільство повинно тиснути – і саме, і через грамотну державну політику.
5 
35413
Коментарі