ШІСТЬ ФАКТІВ РУЙНІВНИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ЕКОЛОГІЇ УКРАЇНИ
Цьогоріч Україна вшановує 38-мі роковини Чорнобильської катастрофи. Вибухи на четвертому енергоблоку атомної електростанції сталися в ніч на 26 квітня 1986-го. Почалася пожежа. Утворилася радіоактивна хмара, що накрила Україну, Білорусь, Росію, частину європейських країн. Із 30-кілометрової зони навколо станції евакуювали понад 115 тис. людей. Територія перетворилася на зону відчуження. Над зруйнованим енергоблоком атомної електростанції встановили саркофаг.
Після повномасштабного вторгнення росіян на українську землю в лютому 2022-го Чорнобильська АЕС понад місяць була під окупацією. Існувала загроза теракту.
31 березня російські війська під тиском української армії залишили ЧАЕС, розграбувавши її.
– Україна і світ заплатили високу ціну за ліквідацію наслідків катастрофи, що триває й донині. Ми маємо зробити все, щоб не дати державі-терористу жодного шансу використовувати об'єкти атомної енергетики для шантажу України й цілого світу, – сказав у річницю звільнення ЧАЕС від окупантів президент Володимир Зеленський
1. Греблю Каховської гідроелектростанції замінували й підірвали російські війська в ніч на 6 червня 2023-го. У зоні підтоплення опинилися 80 населених пунктів – на правому березі, підконтрольному Україні, й окупованому лівому. Україна одразу організувала евакуацію людей, тварин, підвезення питної води та продуктів. Рятувальникам активно допомагали волонтери. Росіяни ж порятунком постраждалих не займалися.
– Вода підіймалася швидко. Люди панікували. Вилазили на дахи будинків, рятувалися на човнах, – розповідає про пережите херсонка Ольга Павлівна.
На правобережжі від води загинули 32 особи, місцеперебування ще 39 встановити не вдалося. Кількість жертв на лівобережжі Херсона окупанти приховують. Називають цифри значно нижчі від реальної ситуації.
– Підірвавши греблю Каховської ГЕС, Росія остаточно довела, що є загрозою для цивілізованого світу. Наше завдання – притягнути до відповідальності не лише верхівку путінського режиму, а й виконавців злочинів, – говорить голова Служби безпеки України Василь Малюк.
Внаслідок екоциду Україна втратила майже 40% запасів прісної води. Загальну суму збитків експерти оцінюють у $2 млрд.
2. Біосферний заповідник ім. Фрідріха Фальц-Фейна "Асканія-Нова" на Херсонщині третій рік перебуває під окупацією Російської Федерації.
Російські війська розмістили там засоби протиповітряної оборони, важку техніку, риють фортифікації.
Заповідник має сертифікат ЮНЕСКО. На території "Асканії-Нова" ростуть унікальні рослини, водяться тварини, птахи. Серед них – види, занесені до регіонального охоронного списку, Червоної книги України, Європейського Червоного списку, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та міжнародних природоохоронних угод. Умови їх утримання – наближені до дикої природи.
– Найбільш проблематична ситуація – з колекцією копитних, які становлять національне надбання. Попри те, що вони мають історичну й наукову цінність, для окупантів ключовим буде їхній грошовий вимір, – говорить директор заповідника Віктор Шаповал. – Наприклад, "Асканія-Нова" доклалася до збереження коня Пржевальського як дикого виду. Ця цінність не може бути виміряна в грошовому еквіваленті.
Окупанти вивезли з території заповідника частину тварин, майже півтори тисячі гектарів заповідних територій вигоріло, за даними Держекоінспекції Південного округу.
3. У листопаді 2019-го через шторм із якоря зірвало танкер Delfi в Одеській затоці. Хвилями його віднесло до пляжу "Дельфін". На мілині судно перевернулося набік. У воду почало витікати паливо, яке перевозив Delfi.
Вміст нафтопродуктів на місці аварії перевищував гранично допустиму концентрацію у 157 разів. Море було забруднене на площі майже 400 кв. м.
Танкер належав компанії Mister Drake PC. Власник запевняв, що забере судно з одеського пляжу власним коштом. Однак цього не зробив.
Delfi перебувало на мілині 10 місяців. Забрати його з пляжу вдалось у вересні. Підняти й відбуксирувати коштувало приблизно 14 млн грн. Державна екологічна інспекція визначила розмір збитків, завданих довкіллю.
– Методика нарахування регламентує майже 280 доларів за кілограм нафтопродуктів. Кожен витік нафти розраховують, й усі дані передають правоохоронним органам, які здійснюють слідство та процесуальне провадження з приводу збитків, завданих державі та природі загалом, – каже голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований.
Капітан затонулого судна отримав рік в'язниці. Вирок виніс Приморський районний суд Одеси.
4. Національний природний парк "Святі гори" знищено на 80% внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
Парк розташовано у Краматорському та Бахмутському районах Донеччини, вздовж русла річки Сіверський Донець. На його території було понад чотири десятки рідкісних рослин. Зокрема крейдяна сосна, занесена до Червоної книги України.
Внаслідок бойових дій російські війська знищили приблизно 5 тис. га лісів, зруйнували інфраструктуру, розікрали транспортні засоби, технічне обладнання. Завдали збитків на понад 5,5 млн грн.
"Майже 4000 кейсів екоциду. 3 мільярди гривень довкіллєвих збитків щодня. Окупація 40 відсотків екологічно цінних територій України. Третина українського лісу – окопана, спалена й досі у вогні. Понад 150 мільйонів тонн викидів у атмосферу, яких без цієї війни не було б. Каховська катастрофа. Світові рекорди ракетних обстрілів. Безповоротно зруйновані екосистеми. 156 тис. кв. км замінованих земель. Пожежі й опустелювання. Жодного куточка у країні, куди не дісталася б війна. Страшна статистика, з якою ми будемо мати справу після деокупації", – написав у фейсбуку Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України.
5. Острів Джарилгач у Херсонській області росіяни після окупації перетворили на полігон.
Для зручнішої логістики з'єднали його з тимчасово підконтрольною їм материковою частиною Херсонщини.
Торік вогонь знищив усю заповідну зону природного парку – майже 16 км. Постраждали популяції рідкісних рослин і тварин, зокрема копитних. Пожежа виникла через облаштовані на острові російські полігони.
– Після деокупації півдня потрібно повернути Джарилгач до стану острова, – говорить еколог Олексій Василюк. – У мілководдях затоки найбільша кількість рідкісних тварин. Є риба, занесена до Червоної книги, морські трави, які охороняються в усій Європі. Через дії російської армії вони можуть зникнути. Щоб цього не сталося, має бути рух води між Джарилгацькою затокою і Чорним морем.
Національний природний парк "Джарилгацький", до складу якого входить згаданий острів, окупанти планують використовувати для мисливства, відловлювання й відстрілювання диких тварин. Влаштовувати там екскурсії та будувати ресторани, видобувати глину й сіль, ідеться в їхніх реєстраційних документах. Про збереження природної цінності території не йдеться.
6. Фосфорна аварія під Ожидовом Буської громади на Львівщині сталася влітку 2007-го.
На перегоні Красне – Ожидів зійшли з колії та перекинулися 15 цистерн із жовтим фосфором. Шість зайнялися. Під час гасіння пожежі утворилася хмара з продуктів горіння. Почалася евакуація із зони ураження – майже 90 кв. км. Ситуацію ускладнювало те, що водою гасити фосфор не можна.
Займання вдалося ліквідувати о 22:30. Продуктами горіння отруїлися 16 людей, 13 із них забрали до лікарні. Вранці наступного дня місцеві жителі масово зверталися до медзакладів із скаргами на нудоту й головний біль.
Через реакцію фосфору з повітрям пожежа продовжилася наступного дня.
Місцеві люди панікували, за можливості виїжджали в інші регіони. Кілька днів не пили води з криниць, не їли городини. Більшість селян знищила врожай.
4 
35413
Коментарі