Вибори на окупованих територіях означатимуть, що ми пішли за гіршим сценарієм
Дискусія щодо прийняття змін до Конституції електризувалася задовго до розгляду питання в парламенті 31 серпня. Полемічну тональність суспільному обговоренню задавав Петро Порошенко та його соратники. Президент не приховував роздратування альтернативною точкою зору багатьох відомих українців. З його вуст лунали звинувачення в некомпетентності, необізнаності, політичній короткозорості, а навіть свідомому чи "сліпому" підігруванні агресору. Згодом хвиля звинувачень вихлюпнулась через край – колишній народний депутат від Партії регіонів, а сьогодні однодумець глави держави Сергій Головатий публічно звинувачував опонентів у співпраці з Медведчуком і російською Федеральною службою безпеки. До підозрюваних він записав і сивочолу ініціативну групу "Першого грудня".
Нині очевидно, що президент прагне ухвалити конституційні зміни до кінця 2015-го. Це дає підстави вважати, що поспіх – заради виконання 11-го пункту Мінських домовленостей. У ньому йдеться про "проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає ключовим елементом децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених із представниками цих районів)".
Росія послідовно ігнорує політичні домовленості. А український президент демонструє бажання реалізувати до кінця року повний пакет зобов'язань, згідно з підписаним у лютому "Комплексом заходів щодо виконання Мінських угод". Тому під час поточної сесії Верховної Ради робитиметься відчайдушна спроба ухвалити зміни до Конституції кваліфікованою більшістю у 300 голосів. Однак, "мінське" домашнє завдання для України цим не обмежується.
Ще один принциповий момент зашито у дев'ятий пункт домовленостей. Згідно з ним, відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту має розпочатися в перший день після місцевих виборів в окремих районах Донеччини й Луганщини на підставі закону України. Днями президент Порошенко підтвердив, що намагатиметься повернути окуповані території, і робитиме це відповідно до Мінських домовленостей. Якщо так, то Україна повинна забезпечити на неконтрольованих територіях проведення виборів відповідно до свого законодавства. Таке парадоксальне зобов'язання нашої держави, на думку досвідченого дипломата Володимира Василенка, суперечить як вимогам міжнародного і українського права, так і здоровому глузду. Однак обізнані журналісти стверджують, що за лаштунками Тристоронньої контактної групи в Мінську вже розробляють спеціальний законопроект про вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей. Український президент категорично заявляє, що "Мінську-3" не буде. Відтак усе має відбутися відповідно до чинних Мінських домовленостей і до кінця поточного року.
Президент Франції й федеральний канцлер Німеччини постійно наголошують на якнайскорішому проведенні виборів на окупованих територіях Донбасу. У перший день осені, натхненний голосуванням парламенту напередодні, Петро Порошенко також заявив: "Ми маємо провести вибори (на окупованих сьогодні територіях Донбасу. – "Країна") виключно так, як про це йдеться у Мінських домовленостях". Вустами ватажка ДНР Олександра Захарченка своє слово з цього приводу мовив і Путін: "Розумної альтернативи політичному вирішенню конфлікту в рамках Мінських перемовин немає. Сьогодні найрозумніше – це продовжувати змушувати Україну повністю виконувати всі пункти Мінських домовленостей".
"Вибори" на захоплених агресором землях стануть фінальною рискою під українськими зобов'язаннями. Після цього кожен із лідерів держав "нормандської четвірки" отримає своє.
Порошенко відзвітує нації про відновлення державного кордону і суверенітету України на Донбасі. То вже інше питання, що до нас повернеться зруйнований регіон із мільйонами зазомбованих російською пропагандою людей, купою необлікованої зброї, Моторолою, який стане керівником "народної міліції" десь у Луганську, і Захарченком – законним мером Донецька. Вони вільно пересуватимуться Україною, бо на той момент запрацюють усі статті прийнятого 16 вересня торік закону про особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі. Згідно з ним, тамтешні бойовики будуть амністовані, створять "народну міліцію" й міркуватимуть над тим, хто в них буде прокурором і вершитиме правосуддя. Свято особливого самоврядування на Донбасі триватиме за кошт українського бюджету. Втім, президент не втомлюватиметься наголошувати на своїй правді: Донбас – знову український.
Путін зіпхає на наше утримання навмисно сплюндрований регіон і збереже тут вплив, домігшись амністії та влади своїм маріонеткам. На додачу, Київ муситиме сприяти прикордонному співробітництву Донбасу із сусідніми областями Росії, спрямованому на вирішення спільних проблем їхнього розвитку. Так зазначено у восьмій статті вже згадуваного закону, що був проголосований у Верховній Раді рік тому при виключеному табло.
Меркель з Олландом полегшено видихнуть, бо формальне виконання Мінських домовленостей вважатиметься перемогою їхньої дипломатії. Європейський Союз отримає підстави послабити або й скасувати санкції проти Кремля. Для ЄС це стане компенсацією за "грецьку кризу" та "іммігрантське цунамі".
Поки що складно уявити, як на такий розв'язок донбаського вузла реагуватиме українське суспільство, втомлене й розлючене війною. Багато чого залежатиме від обставин, які можуть заспокоїти або збурити людей.
Дотеперішня українська оборона і дипломатія постійно урізали асортимент прийнятних для нас сценаріїв. В експертному середовищі дедалі частіше говорять про те, що зараз найкращий вихід – назавжди або тимчасово добровільно позбутися територій, які нам прагне "вручити" Росія. Рік тому така пропозиція викликала б масовий осуд. Сьогодні вона видається найбільш прийнятною. Президент, натомість, завзято працює над поверненням окупованої частини Донбасу до України.
Тим часом, силова дипломатія Москви залишається дієвим інструментом примусу до поступок. Офіційна статистика ООН демонструвала стрімке зростання кількості загиблих напередодні Мінських переговорів – і у вересні 2014-го, і в лютому 2015 року. Іловайський та Дебальцевський котли сталися саме тоді. Після чергової поступки України на фронті ставало значно спокійніше. Зазначається раптове зниження напруги і зараз – одразу після схвалення змін до Конституції в першому читанні. Президент Порошенко назвав наступний після 31 серпня тиждень першим, коли працювали Мінські домовленості стосовно припинення вогню. І якщо навіть Путін поскаржився, що попередньо схвалені зміни до Конституції України не були узгоджені з представниками так званих ДНР і ЛНР, це не означає, що Російську Федерацію щось не влаштовує. Наполегливий переговорник завжди вимагає більшого, щоб погодитись на бажане
5 
35413
Коментарі