Народний депутат Надія Савченко може вийти з російської в'язниці й повернутися в Україну в найближчі тижні. Про це неофіційно повідомляють джерела. Шанси на такий розвиток подій зросли після візиту до Москви держсекретаря США Джона Керрі.
Савченко – член фракції партії "Батьківщина". Вона може посилити її на позачергових парламентських виборах, які, імовірно, відбудуться цього року. Надія, відповідаючи на запитання російського журналіста Аркадія Бабченка, не заперечила своєї участі в президентських перегонах.
Україна мала чотирьох президентів-політиків – Кравчука, Кучму, Ющенка і Януковича. Нинішній Порошенко – також політик і олігарх. Усі п'ятеро не були успішні на цій посаді. Можливо, Україні потрібен президент – моральний авторитет або представник громадянського суспільства?
– Слабка ланка в українській владі – президент. Жоден із попередніх, як і теперішній, не наважився на демонтаж корупції. Він контролює необхідні для цього механізми: Генпрокуратуру, Службу безпеки, Національне антикорупційне бюро та Антикорупційну прокуратуру, – каже політолог Михайло Басараб, 39 років. – Президент пропонує або призначає керівників цих структур. Тому від його політичної волі залежить їхня ефективність. Саме антикорупційна кампанія має стати молотом для інших системних перетворень. Однак президент намагається схитрувати. Підміняє системну кризу української влади урядовою. Це маніпуляція. В країні немає ні урядової, ні парламентської кризи. Є криза змарнованих шансів після Революції гідності.
Хто потрібен Україні на посаді президента?
– Кожна держава мала свою історію успіху, пов'язану з абсолютно різними людьми. У східноєвропейських сусідів системне перезавантаження суспільства і держави забезпечували колишні дисиденти: Гавел, Валенса, Туджман. Україна не скористалася цією можливістю на початку 1990-х. Тепер стверджувати, що маємо повторити їхній досвід, неправильно. Відбулося багато подій. Сформувався клас олігархів. Україна має пройти власний шлях.
Якою мала би бути головна функція президента зараз?
– Політична воля на використання своїх конституційних повноважень. Це стосується повноцінного запуску правоохоронної системи, що забезпечить невідворотне покарання за злочини, незалежно від посади, статусу чи статків. Потрібен сигнал про зміни із самого верху. Навіть формально недоторканні судді працюватимуть по-іншому, бо боятимуться покарання. Їх можна позбавити імунітету так само, як і народних депутатів.
Які риси Надії Савченко сприяли б тому, щоб вона стала успішним президентом, які – заважали б?
– Надія Савченко – пасіонарна особистість. Здатна на рішучі політичні кроки й дії. Але не потрібно ідеалізувати її як можливого лідера держави. Невідомо, чи конструктивна її політична енергія. Чи здатна вона розібратися в ситуації, ставити правильні завдання, контролювати їх виконання. Наскільки в неї масштабне розуміння державних завдань.
Українці дозріли, щоб обрати керівником держави не політика, а людину з громадянського суспільства?
– Суспільство усвідомлює потребу системних змін. Ще п'ять років тому люди розуміли: щось не так. Але не уявляли, з чого варто починати. Нині ж знають: основна біда – клептократична система державного управління, спрямована на зловживання владою в особистих інтересах. Починати слід із наступу на неї. Суспільство формує відповідний запит до влади і це стимулює зміни. Проте українці продовжують шукати найкращого з найгірших серед представників провладного класу. Зростають електоральні рейтинги Юлії Тимошенко, наприклад.
Системне перезавантаження може розтягнутися на кілька десятиліть. Це поступова ротація еліт через 5–10 виборчих каденцій в умовах сильного суспільного тиску на владу.
Швидке перезавантаження ймовірне лише у випадку чергової революційної хвилі. Якщо президентські вибори відбуватимуться в умовах масових протестів, зможуть виникнути альтернативні, абсолютно нові кандидати на цю посаду. Хоча суспільний протест містить ризик втрати держави, доки Росія веде війну проти України.
Чому цього не відбулося після Революції гідності?
– Не ту людину обрали президентом. Суспільство задекларувало Порошенку аж надто велику лояльність. Він сприйняв це як індульгенцію. Люди заспокоїлися, коли обрали президента в один тур. Це – наука нам на майбутнє. Жоден наступний глава держави не здійснить системного наступу на корупцію без шаленого суспільного тиску або такої ж підтримки, але вже після обрання. Система пручатиметься.
Політика – це мистецтво можливого, ходіння по лезу бритви, постійні компроміси і гра на інтересах. Від політика вимагається гнучкість і хитрість. Якщо президент – принципова, але безхитрісна людина, вона легко стає об'єктом маніпуляцій з боку оточення. Свита грає не тільки короля, а й президента, лідера партії чи політичного угруповання. Дуже не хотілося б, аби Надії Савченко була уготована така роль і доля. ГЕРОЇ ПОВИННІ ЗАЛИШАТИСЯ ГЕРОЯМИ.
Володимир МАЦКЕВИЧ, 59 років, білоруський філософ
Савченко – символічна постать, а президентом в Україні може стати тільки політична. У цьому НАША БІДА. Надія уособлюватиме спротив. Це її природна роль у суспільстві.
Євген ГОЛОВАХА, 65 років, соціолог
Чутки, що Савченко випускають, аби зробити кандидатом у президенти, перебільшені. Конкурентом Юлії Тимошенко вона не стане, бо НЕ МАЄ ПОЛІТИЧНОГО ДОСВІДУ. Їй треба буде себе проявити – в рамках роботи у фракції "Батьківщини". І тільки через певний час можна говорити, яке місце у політиці вона займатиме. Це станеться точно не цього року.
Тарас СТЕЦЬКІВ, 51 рік, колишній народний депутат
Надія Савченко є народним депутатом і депутатом Парламентської асамблеї Ради Європи. Якщо вийде на свободу й добре виконуватиме ці свої обов'язки, то значно покращить ситуацію у Верховній Раді. Але навіть така мужня жінка не зможе бути президентом, бо не має досвіду керівництва великими організаціями. Вона по своїй природі не є політиком. Якби у нас була обмежена монархія, як у Великій Британії, тоді МОГЛА Б СТАТИ КОРОЛЕВОЮ, ЯКА ЦАРСТВУЄ, АЛЕ НЕ ПРАВИТЬ.
Борис ХЕРСОНСЬКИЙ, 65 років, письменник, психолог і психіатр
Одразу після виходу з-за ґрат десятки сумнівних типів пропонуватимуть Надії створити партію. Деякі будуть із великими грошима. Інші – просто з незадоволеними амбіціями. Не думаю, що Савченко стане конструктивним політиком. Але внесе певну бурю. І багато кому поп'є кров – і в парламенті, і в уряді.
Тарас ЧОРНОВІЛ, 51 рік, колишній народний депутат
День, коли Надія Савченко повернеться в Україну, стане проклятим для багатьох наших політиків. Путін її не зламав і не зламає. Вона вийде мудрішою, впевненішою. Савченко – емоційна й не вміє вести політичну гру. Звикла говорити правду, тому матиме чимало ворогів. Для декого хорошою була б мертва Савченко. Вони радо зробили б її героїнею.
Тимошенко з нею конкуруватиме, але не прямо. Формально – солодко посміхатиметься. Юлії Володимирівні потрібно було пройти в парламент позаторік. Надія на чолі списку "Батьківщини" допомогла досягти цього.
Навряд чи Савченко створить свою партію чи стане президентом. Вона не політик – занадто щира. Та й грошей не має. Після повернення я б її дуже просив ВІДНОВИТИ СИЛИ, ВИЙТИ ЗАМІЖ І НАРОДИТИ ДІТЕЙ. Це найкраще, що вона могла б зробити. Якщо піде в політику, мені буде її шкода.
Семен ГЛУЗМАН, 69 років, психіатр
7 
35413
Коментарі