– Теперішня політика НБУ може призвести до того, що залишаться тільки великі банки. Вони об'єднуватимуться в монополії та домовлятимуться про правила гри. Конкуренція зникне. Як наслідок, високі відсотки на кредити, низькі – на депозити й дороге касове обслуговування. Це блокуватиме розвиток малого бізнесу й торгівлі, – каже 41-річний Олексій КУЩ, фінансист, радник президента Асоціації українських банків. – Також помилкою НБУ є сприяння роботі іноземних фінустанов. Нацбанк підриває фінансову безпеку України.
Чому? В сусідній Польщі понад 80 відсотків банків – іноземні.
– Польща – член європейського економічного простору. Вона, можна сказати, віддала свій фінансовий суверенітет. Ми цього не маємо робити, бо ще не входимо в ЄС. Більшість країн дуже зважено підходять до цього. Наприклад, у Китаї неможливо відкрити іноземний банк. В Індії – можна, але 50 відсотків треба продати місцевому бізнесу. У США іноземець може мати лише 5 відсотків акцій банку. У Великій Британії – до 10 процентів.
Яку загрозу несуть іноземні банки?
– Вони не фінансуватимуть програми, необхідні нашій економіці. Важко уявити, щоб російський банк кредитував проекти зближення України з Європою. Іноземні банки зайшли на наш ринок на початку 2000-х, коли побачили: тут матимуть попит автокредити й іпотека. Населення – понад 40 мільйонів, тож вирішили заробити. Але перестрахувалися: намагалися давати позики у євро і доларах. На випадок, якщо гривня знеціниться.
Які банки нам потрібні?
– Спеціалізовані невеликі, які працюють у регіонах. Аграрні, ті, що фінансують легку промисловість, харчову. Так само потрібні банки місцевих громад. Завдяки їм можна буде вирішувати інфраструктурні проблеми в регіонах. Зараз місцева влада має їхати в Київ і оформлювати кредит на латання доріг, ремонт скверу. Більшість цього не робить, бо великі столичні банки вимагають велику заставу й сплату понад 35 відсотків річних. Місцевий банк громади сконденсує в собі капітал тамтешніх бізнесменів. Наглядова рада не дозволятиме ці гроші розтринькувати. Місцеві жителі знатимуть, хто вкладає в банк, і теж обслуговуватимуться там.
Чому громади не створюють такі банки?
– Щоб у країні було менше неплатоспроможних фінустанов, НБУ із грудня 2014 року зобов'язав усі банки підняти статутний капітал. Збільшувати його щороку на 20–50 мільйонів гривень, щоб до 2022-го встановити на рівні 500 мільйонів гривень замість 120, як було раніше. У громад немає таких коштів. Вони можуть розраховувати щонайбільше на 50–80 мільйонів статутного капіталу.
Як вийти з цієї ситуації?
– Треба обмежити функції місцевих банків і знизити для них рівень статутного капіталу. Наприклад, можна не давати їм права проводити операції з коштовними металами, займатися деякими групами цінних паперів.
6 
35413
Коментарі