Як Путін відступатиме з України
"Володимир Путін хоче перевірити інформацію, яку він отримує від підлеглих", – написав 29 липня спеціальний кореспондент видавничого дому "Коммерсантъ" Андрій Колесников. Його вважають найбільш наближеним до російського президента журналістом. Він, зокрема, автор книжок "Я Путина видел!", "Меня Путин видел!", "Увидеть Путина и умереть".
Колесников пояснює, чому Москва допустила, щоб "чорні скриньки" зі збитого над Донбасом малайзійського боїнга потрапили до рук західних фахівців. Мовляв, Путін хоче отримати ще одне джерело інформації, що насправді відбулося і хто винен у катастрофі. "І якщо з'ясується, що ополченці до цього все-таки причетні – це радикально змінить ставлення до них. Навіть коли виявиться, що була випадковість, наприклад, якась фатальна помилка", – пише Колесников. І підсумовує: "Так, Володимир Путін відмовиться від них".
Чи не означає це, що в Кремлі готують підґрунтя, щоб "злити" донбаських терористів?
Ми поцікавилися в експертів: як Путін відступатиме з України?
А з чого ви взяли, що він відступатиме? І – куди йому відступати? У нього ж країна на межі економічного колапсу, і війна для нього – єдиний вихід. А ця війна, уже ж сказали нам наші військовики, готувалася генштабом РФ із 2006 року. І ми ще й приблизно не уявили, скільки грошей у неї вбухано і скільки "мін сповільненої дії" різних рівнів розкладено по всій Україні в чеканні "підпалу". Думаю, навпаки, ТРЕБА ПРИГОТУВАТИСЯ ДО КЛАСИЧНОЇ, ВИСНАЖЛИВОЇ "ВІЙНИ СПЕЦСЛУЖБ": хронічних, по всіх регіонах, провокацій, терактів, прикордонних конфліктів, фальшивих інформаційних струсів, неминучого в таких умовах "полювання на відьом". Словом, тактики "варення жаби живцем методом нагрівання води". Саме так свого часу за неповний десяток років було придушено опір УПА. Тільки сучасна Україна – це, слава Богу, не галицьке підпілля з "Музею покинутих секретів". А сучасна Росія – не сталінська імперія по перемозі 1945-го, яка могла собі дозволити все, що хотіла. І в мене особисто нема сумніву, що путінська РОСІЯ РОЗВАЛИТЬСЯ ЗАДОВГО ДО ТОГО, ЯК ПОДУЖАЄ "ЗВАРИТИ" НАС. Але усвідомити, що ми в самому осерді війни, яка так само ширитиметься й за межами України, і не робити собі ілюзій, – давно пора.
Оксана ЗАБУЖКО, 53 роки, письменниця
Маємо вигнати всіх сепаратистів із великих та маленьких населених пунктів Донбасу й зачистити територію від них. Якщо зробимо це, президент Росії розведе руки і скаже: "Так вийшло". Путін зупинятися не буде. Навіть санкції Америки та Євросоюзу на нього не дуже впливають. Вони погіршують стан економіки, розвиток країни, її майбутнє. Але для нього важливіші не економічні, а політтехнологічні параметри. Він узагалі думає лише про себе. ЗА ШІСТЬ РОКІВ ВІД ПРОДАЖУ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ РОСІЯ ОТРИМАЛА ТРИЛЬЙОН ДОЛАРІВ. ЦЕ ХІБА ЯКОСЬ ПОЗНАЧИЛОСЯ НА ЯКОСТІ ДОРІГ, ОСВІТИ ЧИ МЕДИЦИНИ В КРАЇНІ? Вони просто почали робити проекти, як-от олімпіада, куди вкладали багато грошей, посилювали армію. Однак Путіна все одно підтримують. Бо каже народу: "Нас намагаються поставити на коліна, тому давайте затягнемо паски". Населення вважає: "От прокляті америкоси та європейці, заважають нам жити", – і терпить. Він хоче зберегти обличчя, щоб залишитися при владі. Розуміє: якщо цього не зробить, це може погано закінчитися.
Юрій ГРИМЧАК, 48 років, колишній народний депутат
Погано уявляю, щоб Путін відступив. Він загнав себе в такий кут, що має тільки наступати. Є два варіанти виходу із ситуації. Перший – шукати зачіпку, щоби ввести війська. Бо в себе в країні він підняв шовіністичну хвилю. Накрутив суспільство, близько 90 відсотків кричать: "Не только Крым наш, но и все остальное". ПУТІН СТАВ ЗАРУЧНИКОМ ВЛАСНОЇ ПРОПАГАНДИ. Все життя будував імідж твердого пацана, тому йому не пробачать відкритий програш. Його загризуть.
Другий варіант – знайти причину, щоб подати свій відступ як перемогу. Наприклад, погодитися на референдум в окупованих районах, за умови виводу бойовиків і запрошення міжнародних військ для контролю. Україна тоді могла б цим показати: ми не хочемо кровопролиття. Складно передбачити, який можемо отримати результат. Якщо Україна програє, то ті території не варті, щоб тримати їх силою. Коли виграє – матиме аргумент проти Росії й того населення, яке нарікає, що їх у Києві не чують і не розуміють.
Микола РЯБЧУК, 60 років, політолог, культуролог
Росія може зобразити, що відступає, аби Захід у це повірив. Це буде така собі ширма. Як це робитимуть – питання до генштабу російських збройних сил. Маємо справу з дуже кваліфікованим і фаховим противником. Одна з головних помилок українського суспільства та військового керівництва в тому, що ВИДАЄМО БАЖАНЕ ЗА ДІЙСНЕ. Думаємо: правда на нашому боці, а там ніхто нічого не вміє. Насправді, вони щоденно технічно й оперативно отримують локальні перемоги. У нинішній ситуації програють ті люди, яких вони використовують як "гарматне м'ясо" – сепаратисти. Але російські військові виграють. Вони тренуються: обкатують зброю, техніку, застосовують нові прийоми оперативного командування. Путіна ми не позбудемося просто так. Маємо справу з ворогом, з яким будуть різні фази конфлікту ще десятки років.
Олег ПОКАЛЬЧУК, 58 років, соціальний психолог
Поки що я не бачу ознак, щоб Путін думав піти з України. Вже маємо подібні прецеденти у світовій історії. 1938 року журналісти обговорювали, чи відступатиме Гітлер. ПУТІН УЗЯВ ЗА МОДЕЛЬ ПОВЕДІНКУ ГІТЛЕРА З ОДНІЄЮ ПОПРАВКОЮ: в повну силу не вводитиме війська в Україну. Перетворюватиме Донбас на депресивний регіон.
Путіна можуть зупинити хіба фізично. Можливо, буде така ситуація в Росії – декабристський жест із боку офіцерів. Знайдеться такий собі Клаус Шенк фон Штауффенберґ (полковник вермахту. – "Країна"), який підклав бомбу Гітлеру.
Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ, 72 роки, культуролог
Путін не відступить, а впаде від України. Його українська авантюра веде до того, що Росія стоїть на порозі великої кризи. Наслідки передбачити важко. Є цікавий сигнал – у недавньому голосуванні на радіо "Эхо Москвы" було опитування: "Кого б ви вибрали майбутнім російським президентом?" Путіна в ньому перемагає Стрєлков – лідер бойовиків Ігор Гіркін. В інтернет-опитуванні його перевага невелика, а в телефонному – втричі. Путін через Україну завів Росію в такий віраж, що єдиний шлях тепер для нього – це падіння.
Віктор Суворов говорить, що режим Путіна впаде за рік. Інші – не беруться прогнозувати. І я не радію з того. Бо розпад Росії, поразка Путіна буде геополітичною катастрофою. Це, як виверження вулкана, біля якого ми надто близько перебуваємо. Він зачепить усіх. А нас – у першу чергу. МАТИМЕМО НАТОВПИ БІЖЕНЦІВ, АТОМНУ ЗБРОЮ, ЩО ОПИНИТЬСЯ В РУКАХ НЕВІДОМО КОГО. До влади в Росії прийдуть більш радикальні керівники, ніж Путін. Це будуть люди типу Стрєлкова. Матимемо щось на зразок "Донецької народної республіки", але в розмірах Росії.
Єдиний розумний варіант, про який говорять розумні люди – домовленості Заходу з Росією, що дозволять Путіну зберегти обличчя й відступити. Але хоч би що сталося, потрібно, щоб Путін захотів відступити. Я не бачу в нього цього бажання. Він загнав себе в погані для нього умови, сильно прорахувався щодо українського питання. Зараз Путін є заручником настроїв у Росії. Це не дає йому спинитися. 86 відсотків підтримки – це не жарт. Але він розуміє, які ці відсотки оманливі – можуть перетекти до того, хто більше сподобається. Тому Путін змушений брязкати зброєю, корчити мачо, говорити про занепад Заходу, гей-Європу, бандерівців. Він ДОВІВ РОСІЮ ДО ШИЗОФРЕНІЇ. Відступати в такому стані тяжко.
Ця ситуація нагадує Карибську кризу 1962–1963 років, коли Хрущов зробив таку саму авантюру, розмістивши радянські ракети на Кубі. Весь світ опинився на порозі геополітичної кризи. Це було найближче до Третьої світової війни. Ми знову стоїмо на такому ж порозі. 1 серпня минуло 100 років з початку Першої світової. Нас вчили в радянських школах, що вона була неминучою. Насправді, ні. Ця ВІЙНА ВИНИКЛА З МАЛИХ ПОМИЛОК. Ніхто не думав, що вона почнеться. Розраховували на черговий виток конфлікту. Американський історик Барбара Такман у книжці "Серпневі гармати" детально описала, як усе відбувалося. Як наївність і малодушність різних сторін призвела до великої війни.
Під час Карибської кризи президент США Джон Кеннеді розіслав цю книжку командирам підводних човнів, що мали атомну зброю. Щоб застерегти: як легко зробити помилку, що загрожує світовою війною. Я не бачу, щоб в оточенні Путіна хтось читав цю книжку. Тоді пощастило, що світ мав одного відповідального політика. Захід це розуміє і боїться: якщо надто тиснутиме на Росію, то повториться Карибська криза. Головне, щоб Путін це теж розумів.
Ярослав ГРИЦАК, 54 роки, історик
Грішно, певне, так говорити, але, судячи з психотипу Путіна, найкращим виходом для нього була б трагічна смерть. Та я б не стала на це розраховувати. Він може сказати тільки одне – адже офіційно РФ війну не оголосила – що вони підтримуватимуть і захищатимуть права російськомовних громадян незалежно від усього. І продовжуватимуть нагнітати неспокій у нашому регіоні, використовуючи різноманітних вітчизняних царьових. Ментально він виявився своїм для багатьох наших співвітчизників на Сході. Росію вони сприймають як державу сили, і це їм подобається.
Лариса ДЕНИСЕНКО, 41 рік, письменниця
Війна рано чи пізно закінчиться. Путіну доведеться відступити. Найкращим для України варіантом було б відновлення статусу-кво. Йдеться про цілісність і суверенітет у рамках території, встановленої в Конституції. Війна на Донбасі – це питання не лише України. Путін кинув виклик усьому світовому глобальному порядку. Показав, що міжнародне право не діє. Його відступ з України можливий лише за умов СТВОРЕННЯ СВІТОВОЇ АНТИПУТІНСЬКОЇ КОАЛІЦІЇ. Як свого часу діяла антигітлерівська.
Сергій ГОЛОВАТИЙ, 59 років, колишній міністр юстиції
Найближчим часом Путін відступати з України не збирається. Навпаки, він закусив вудила, зціпив зуби і пробиватиметься далі. Про це свідчать останні заяви російського голови МЗС Сергія Лаврова. Він каже: "Ми домовимося про що завгодно, якщо ті, кого називають терористами, будуть визнані повноправними учасниками процесу і сядуть за стіл переговорів". Лавров у форматі "плюнь в очі – все божа роса" називає терористів, громадян Росії, чеченців повсталими жителями Донбасу. Отже, встановлена межа: або ви сідаєте за стіл переговорів із терористами, або все це триває.
Хоча є одна річ, яку наші дипломати роблять абсолютно правильно. Вони домагаються, щоб "ДНР" і "ЛНР" визнали терористичними організаціями на міжнародному рівні. І тут уже можна говорити, як Путін відступатиме. Він зробить усе, щоб перебити бойовиків і сказати: "Ось, Росія так само бореться з тероризмом". Йому буде дуже легко перепрограмувати своїх громадян за допомогою телебачення. Він це представить так: "Ось терористи, ось докази цього, а ми їх знищили". ВІДСТУПАТИМЕ ПУТІН ЯК ПЕРЕМОЖЕЦЬ.
Андрій КОКОТЮХА, 43 роки, письменник
Путін зараз у такій ситуації, коли НАСТУПАТИ НЕДОЦІЛЬНО Й ВІДСТУПАТИ ТЕЖ НЕ МОЖНА. Йому складно зупинити фальшиву машину імперського героїзму, яку він запустив. Куди дівати бойовиків і як після цього формувати внутрішню політику? Це переможців не судять. Але якщо їх нема – то виникає багато запитань. Тому відступ Путіна залежатиме, по-перше, від тиску Європейського Союзу, НАТО і США. По-друге, наскільки нам вдасться оточити ті угруповання й перекрити шляхи постачання зброї та живої сили з РФ. Третій варіант: якщо Україна піде на поступки Москві, відмовиться від європейського політичного курсу й перетвориться на зразок Білорусі. Але на це українці не погодяться ніколи.
Олександр СКІПАЛЬСЬКИЙ, 69 років, колишній заступник голови Служби безпеки України
Путін ніколи не змириться з існуванням Української держави. Він вірить, що Україна – частина Російської імперії. Тому робитиме все можливе, аби не вдалося побудувати в нас нормальну країну. Варіантів розвитку подій на Донбасі багато. Говорити про відхід Путіна з регіону зарано. Адже МОЖЕ БУТИ ПРЯМА ІНТЕРВЕНЦІЯ. Це – найгірший сценарій з усіх можливих. Російська пропаганда зуміє пояснити будь-який варіант відходу Путіна. Він не піде з України в образі переможеного. Ефективна телепропаганда переконає росіян, що Путін – переможець. 2008 року Москва запевнила світ, що провина за бойові дії в Південній Осетії лежить на Грузії. Зараз у Кремлі розігрують таку саму карту щодо України.
Сергій ГАЙДАЙ, 49 років, політтехнолог
Для Києва найкраще – військова перемога на Донбасі. Зрозуміло, що загроза – зовнішня. І це Росія. Жителі Донецької та Луганської областей не будуть вести озброєну боротьбу, хоч СКЕПТИЧНЕ СТАВЛЕННЯ ДО КИЄВА ЗАЛИШИТЬСЯ.
Путін починає "зливати Лугандонію". В телеефірі змінилася термінологія. Ніхто вже не називає ополченців героями. Навпаки, побільшало скептичних репортажів про біженців із Донбасу. Їх показують у негативному світлі. Таким чином вводиться лінія "за таких неприємних людей нічого нам, росіянам, боротися". У Москві пройшов мітинг із проханням до Путіна ввести війська в Україну. Маргінальна подія. Влада нічого не робила, аби заманити туди людей. Це прямі сигнали: Кремль готує суспільство до відходу з Донбасу.
Москва закриє свої кордони з Україною і не пропустить сепаратистів до РФ. ПУТІНУ ВИГІДНО, ЩОБ ОЗБРОЄНІ БАНДФОРМУВАННЯ СТРЄЛКОВА ЗНИЩИЛА УКРАЇНСЬКА АРМІЯ. Адже їх сприйматимуть у Росії як альтернативу Путіну. Особливо якщо той не введе війська. А Путін на пряме вторгнення не піде.
Георгій ЧИЖОВ, 41 рік, політолог, Москва
Путін не зможе відкрито відступити й визнати свою поразку. Бо це означатиме його політичний кінець. Він може стати й кінцем Росії, яка розсиплеться, відчувши слабкість центральної влади. Тому є два інші можливі варіанти. Перший: Путін не відступатиме, а, як загнаний звір, якому нічого втрачати, посилить агресію в Україні, за принципом "переможців не судять". Це вже буде не війна між Москвою і Києвом, а широкий міжнародний конфлікт, який швидко приведе до поразки Путіна. Другий варіант. Якщо становище терористів на Донбасі буде зовсім безнадійне, Кремль спробує представити все так, ніби він до цього не причетний і в нього немає в цьому свого інтересу. ЄВРОПА З ВЕЛИКИМ ЗАДОВОЛЕННЯМ ЗАПЛЮЩИТЬ ОЧІ й ЗРОБИТЬ ВИГЛЯД, ЩО НІЧОГО НЕ БУЛО, якщо Путін зупиниться. Сполучені Штати, скоріше за все, так само. Росіянам це представлять не як програш, а як перемогу Путіна. Скажуть, що на Донбасі воювали якісь добровольці. Росіяни це сприйматимуть за принципом "обманути мене не складно, я радий обманюватися". Терористи типу Гіркіна, Бородая та інші, чиї зв'язки з Кремлем можна простежити і хто багато знає, будуть ліквідовані нібито українськими силовиками. Із них зроблять ікони для нинішніх і майбутніх прихильників "Новоросії". Зараз обидва варіанти поведінки Путіна є однаково ймовірними.
Сергій ГАРМАШ, 40 років, журналіст
Путін не готовий ні наступати, ні прямо вдертися. Воно йому аж свербить, бо весь час проводить маневри, підтягує війська, експериментує, підганяє "миротворчий контингент". Якщо нам вдасться уникнути прямої війни, Путін вкидатиме ще більше війська і формувань у Луганську область. Бо Донецьк без прямого вторгнення йому вже не втримати. Піти геть з України Путіна змусять точно не наші сили. Якби ввів свої війська – вони б розправилися з українською армією. Якщо раніше в нього в планах було взяти половину України включно із Києвом, потім – створення Новоросії, то зараз він ХОЧЕ ДОБИТИ НАС ЕКОНОМІЧНО. Добивати готовий довго. Такі конфлікти можуть тривати роками, тому нам слід готуватися до долі Ізраїлю.
Тарас ЧОРНОВІЛ, 50 років, колишній народний депутат
У Путіна є три сценарії відступу. Перший: припиняє постачати на Донбас живу силу та зброю, й тоді все це може закінчитися за кілька днів. Якщо ж цього не зробить – конфлікт розтягнеться на місяці. А коли ще посилить тиск – щось передбачити взагалі буде складно. Поки що продовжується все у старому режимі. Думаю, ТАК БУДЕ ЩЕ КІЛЬКА МІСЯЦІВ. Бо хоч сили АТО й увійшли до Донецька, я не був би надто оптимістичний. Донецьк і Луганськ – це не селища й шахтарські містечка, які звільняли доти. І навіть не Слов'янськ із Краматорськом, звідки терористи втекли самі. Це великі міста. У першому живуть мільйон людей, у другому – півмільйона. Тому зачистки й вуличні бої можуть затягнутися надовго. Але армія надалі має тиснути, проводити спецоперації, перекривати кордони. Другий сценарій: можуть бути якісь домовленості між Путіним, ЄС і Штатами. Третій: нам доведеться чекати років 5–10, доки економіка Росії перетвориться на гарбуз і всередині почнеться такий безлад, що Кремлю буде не до України.
Роман ШРАЙК, 39 років, блогер
Головна риса Путіна, яку ми недооцінюємо: ВІН НЕ СТРАТЕГ, ВІН – ОПЕРАТИВНИК. Вище підполковника КДБ не піднявся. Всі відзначають, що операцію з анексією Криму готували заздалегідь, а з другого боку – вона виглядала як експромт: "зєльониє чєловєчкі" не знали, де військові частини, було враження, що вони геть не готові. Те саме з "ДНР". Це можна пояснити дуже простою річчю: Путін – оперативник, а завдання оперативника в КДБ – "крутіть поганку", тобто вивести всіх із рівноваги, звичного плину речей, щоб потім на цьому нажитися.
Відступати він не буде. До останнього бикуватиме, постачатиме зброю, спонсоруватиме терористичні акти, засилатиме в Україну нові групи, розводитиме прямий тероризм і непрямий – соціальний та інформаційний. Його завдання – тримати максимально нестабільну й загрозливу ситуацію. Це триватиме роками – доки його не приб'ють поплічники.
Дмитро КАПРАНОВ, 47 років, письменник, видавець
6 
35413
Коментарі