Мінімальна зарплата зросте до 3200 гривень

 

Із 1 січня 2017 року уряд планує збільшити мінімальну зарплату до 3200 грн. Про це повідомив прем'єр-міністр 38-річний Володимир Гройсман.

Зараз мінімалка становить 1450 грн. Із 1 грудня зросте до 1600 грн.

— Різке підвищення мінімальної зар­плати — це додаткове навантаження на бюджет, — говорить економіст Андрій Новак, 43 роки. — У проекті бюджету, який у першому читанні прийняла Верховна Рада, передбачалося підняти її до 1760 гривень. Тепер ця сума зросла вдвічі. Скорочення працівників, інфляція, збільшення державного боргу — джерела, з яких можна взяти додаткові кошти для підвищення зарплати. За інших умов це могло би відбутися за рахунок економічного розвитку. Так різко збільшувати мінімалку не можна. Потрібно діяти поступово, враховувати інфляцію.

У попередні два роки зарплати та пенсії були заморожені. А ціни на продукти, енергоносії не стояли на місці. Тому тепер доводиться різко піднімати мінімальну зарплату. Найголовніше в заяві прем'єра те, що він визнав новий рівень прожиткового мінімуму. Це зобов'яже Кабмін підвищити й інші соціальні платежі. Не тільки мінімалку, але й пенсії. Про неї уряд поки що делікатно мовчить. Наступними кроками будуть якісь збільшення для пенсіонерів — на 100, 200 чи 300 гривень. Механізм передвиборчого популізму запущено.

Скоріше за все, друкуватимуть гроші. У проекті бюджету на наступний рік передбачено прибуток Національного банку — 41 мільярд гривень. Але він — некомерційна структура. Це економічний абсурд. Найкраще було би стримувати інфляцію. Та немає комплексної політики. Дії уряду й Нацбанку не узгод­жені.

Якщо зростає мінімальна зарплата, то збільшаться й відрахування до Пенсійного фонду. Однак 7 чи 10 мільярдів, які додатково очікують чиновники, не врятують ситуації. Дефіцит фонду коливається біля позначки 100 мільярдів гривень на рік. Проблема в самій пенсійній системі. Маємо однорівневу, солідарну. Повинні перейти на трирівневу, де другий і третій рівень — накопичувальні. Крім того, треба виводити зар­плати з тіні. Це вже комплексна податкова проблема.

Постраждають пенсіонери. Бо їм виплати не зростуть. А наслідки від підвищення мінімалки, інфляцію ніхто не прораховував. Також бюджетники. Звільнень у цій сфері можна чекати наступного року чи наприкінці цього.

— Платити таку мінімалку бізнес не буде. Перейдуть на зарплати в конвертах. Працівників не братимуть на роботу офіційно. Чи оформлятимуть на частину ставки, — каже директор Українського аналітичного центру 52-річний Олександр Охріменко.

— Зарплата більшості бюджетників не зросте. У них вона залежить від тарифу. Перший установлюють на рівні ­1600 гривень. Це означає, що бюджетники з найнижчими зарплатами отримуватимуть 2 тисячі гривень замість 1500. Решті виплати не перераховуватимуть.

Інфляція зросте. Подорожчає все — від молока, хліба й до транспорту. Гривня різко знеціниться. Долар може за один день підскочити вище 30 гривень. Якби мінімальну зарплату піднімали поступово, цього б не відбувалося.

У великих компаніях платити в конвертах ніхто не буде. Зарплати збільшать, але скоротять персонал. На тих, хто залишиться, перекладуть обов'язки звільнених. Або ж усіх переведуть на неповну ставку.

Може виникнути проблема, що існує в Європі. Там висока "біла" зарплата, але й високий рівень безробіття. Оскільки у нас є виплати в конвертах, то й безробіття не таке високе. Якщо зарплати виведуть із тіні, то в бюджеті доведеться шукати додаткові гроші на виплати для непрацюючих.

×