понеділок, 13 січня 2014 18:17
Мирослав Маринович
Мирослав Маринович
Правозахисник, один із засновників Української Гельсінської Групи

Де ж бути церкві, як не на Майдані?

Керівництво Української Греко-католицької церкви отримало від Міністерства культури України офіційний лист за підписом заступника міністра Т.Г. Кохана. У ньому міністерство вказує на порушення представниками УГКЦ законодавства, оскільки вони проводять богослужіння на Майдані Незалежності. Порушення, на думку міністерства полягає в тому, що обряди проводяться не у визначених законом місцях: в культових будівлях і на прилеглій території, у місцях паломництва, установах релігійних організацій, на кладовищах, в місцях окремих поховань і крематоріях, квартирах і будинках громадян. З огляду на це, міністерство попереджає, що подальша така діяльність священиків УГКЦ "може стати підставою для порушення перед судом питання про припинення діяльності відповідних релігійних організацій".

Нинішня влада, на моє глибоке переконання, не має права вимагати припиняти богослужіння на Майдані. У листі мене вражає нерозуміння посадовими особами характеру, діяльності, місії, природи церкви, адже вона не є громадською організацією, якою б могла легко управляти держава. Це особлива інституція. Її головний мотиваційний чинник - відповідність Божому закону згідно із релігійними переконаннями. Тому для священиків та церкви воля чиновників є зовсім не на першому місці.

Бути серед людей, які потребують релігійної опіки - це обов'язок священика, навіть дещо "службовий". Якщо держава буде настільки ігнорувати та небажати зрозуміти природу церкви, і вона таки буде карати, то вище керівництво країни лише розпишеться у своїй безпорадності. Рано чи пізно вона все одно програє, бо священики мусять і будуть це робити, бо люди цього потребують.

Переконаний, що міністерство вдалось до таких дій, бо виконує роль вищих інстанцій. Все направлено було на реалізацію прагнень тупої адміністративної машини пригасити будь-які елементи незалежної поведінки в нинішніх умовах. Я дивуюсь тому факту, що багато розумних людей тримали цей лист, перш ніж його послали до церкви. Незрозуміло, чого вони не зупинили владу у такій справі.

Цікавим є ще й той факт, що вони взялись за релігійну громаду, яка вистояла після масового терору в часи сталінського режиму. Така поведінка влади може призвести до подальшої ескалації громадянського напруження. Вона вже стільки помилок наробила, що пора отямитись. Президент і його команда мають зрозуміти, що суспільство - це не раби, які виконують дурні команди. Ця влада має перед собою мудрий, світлий і добрий народ. Вона має шанувати його своєю готовністю до діалогу. Також має показати, що розуміє, що народ має може мати іншу думку, аніж вони мають там, на горі. Настав час це усвідомити, але чи зрозуміють - це питання.

Проте, без сумніву, богослужіння допомагають Майдану. Мені розповідали люди, які переживали нічні жахіття. Вони молились зі священиками у ті складні ночі, коли "Беркут" розганяв людей. Це особлива підтримка. Багато людей пережили справжнє навернення на Майдані. Де ж ще бути церкві, як не там?

Високо оцінюю її присутність на Майдані, при чому не лише греко-католицької. Також є активною православна церква Київського патріархату. Чого вартий момент, коли вони відчинили двері Михайлівського монастиря. Церква має давати прихисток людям, зокрема, коли невинних переслідує влада. Бо церква - не є якимось відділенням структур влади.

Також, щодо відповідальності та суду. Якщо Господь позбавить повністю розуму владу, то вона піде на це. Але це все точкові заходи, щоби включити стереотипний страх, який існував раніше. Вона хоче виграти на тій інерції. Але цивілізаційно вже неможливо повернути сталінські часи.

Зараз ви читаєте новину «Де ж бути церкві, як не на Майдані?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути