У 14-поверховому будинку на вул. Науковій, 29, мешканці власним коштом встановили чотири відеокамери спостереження. Це єдиний багатоквартирний будинок у Львові, обладнаний системою відеонагляду.
Три роки тому тут створили об'єднання співвласників. Головою обрали Володимира Іванова, 64 роки. Його дружина — бухгалтер ОСББ.
У середу по обіді Володимир Євгенович відчиняє двері з надписом "Офіс ОСББ" на першому поверсі. Запрошує до маленької чистої кімнати. Є шафи для одягу та документів. На столі стоїть комп'ютер з великим монітором. На ньому транслюють зображення з чотирьох відеокамер. Запрошує присісти за письмовий стіл.
— У нас "чепе" сталося торік у червні — за два тижні аж три пригоди, — згадує. — Двох сусідів обікрасти хотіли — злодії замки зламували вночі. Але їх щось налякало. А третій раз взагалі вдень двоє почали у дверях колупатися. Думали, всі на роботі, квартира порожня. А там був пацан 15-річний, музику слухав. Підходить до дверей — йому серцевина замка під ноги впала. Той побіг за ножем в кухню, почав кричати. Злодії втекли. Після того вирішили відеонагляд зробити в під'їзді. У нас район не кримінальний, але поряд базарчик, центральна дорога. Всякі вештаються.
Володимир Іванов з кількома членами правління ОСББ обійшли всі квартири, опитали, чи варто купувати відеокамери. Більшість були не проти.
— Пару людей вагалися. Але це здебільшого були боржники. Одна пані й коли об'єднання створювали, проти була. Тепер казала: "У мене кран тече й унітаз поламаний, а ОСББ нічого не робить". Але, за нашим статутом, якщо більшість "за", приймаємо позитивне рішення.
Фірму, що встановлює відеонагляд, порадив мешканець будинку, який ставив такі ж пристрої на роботі. Замовили три кольорові камери, по 1 тис. грн кожна. Одну поставили перед входом, другу всередині під'їзду, третю біля чорного входу. За 800 грн купили старий комп'ютер і також пристрій, що передає зображення з камер на монітор. Усього витратили майже 5 тис. грн. У будинку 82 квартири. Поділили на всіх мешканців — вийшло по 70 грн. За кілька місяців ще одну відеокамеру докупили власники автомобілів. Встановили на стоянці за будинком. Переглянути записи можна тільки в офісі.
— Тиждень тому сусіди дивилися, хто до них приходив, — продовжує Іванов. — На дачі були, не бачили. У нас архів відео зберігається десять днів, потім автоматично стирається. Ще хотілося б у ліфті поставити. Бо якісь хулігани обмальовують, обписують і ламають кнопки постійно. Але ліфт треба міняти. Це обійдеться нам приблизно в 250 тисяч гривень.
Спускаюся сходами на вулицю. Під'їзд чистий, стіни пофарбовані, підлога вимита. У дворі будинку зустрічаю невисоку літню жінку в коричневому пальті. Несе два пакети з продуктами. Запитую, чи задоволена, що в під'їзді стоять камери.
— А чо ж нє? — ставить пакети на сніг, називається Марією, 56 років. — Спочатку не понімала, нащо ті трати. Думала, то аби дивитися, чи хтось коханок водить. Ліпше б кришу перемонтували чи квіти посадили під будинком. Але весною двох злодюжок упіймали. Мали ключ від вхідних дверей. Чи вкрали, чи знайшли — невідомо. Повикручували енергозберігаючі лампочки на поверхах. Камери то зафіксували, міліція їх опізнала й затримала. А ще перед тим зняли на відео хуліганів, які залізли на балкон другого поверху. Пробували вхідні двері зламати — не вдалося. То вони насмітили, поламали поштову скриньку. Але міліція поки що їх не знайшла. Все одно тепер не боюсь у під'їзді старі мешти лишити.
5 
35413
Коментарі
1