Коли постав "унітаз", львів"яни взялися за голови

"Бізнесменам зазвичай усе одно, що будувати — аби воно приносило прибуток, — каже Андрій Салюк, 43 роки, голова обласної організації Українського товариства охорони пам"яток історичної культури. — А керівництво Львова вводить їх в оману. Кажуть, що не можна відновлювати втрачену пам"ятку, а потрібно оголосити конкурс і звести щось сучасне".

Спілкуємося біля порожньої ділянки на пл. Міцкевича, 9. Поряд — під номером 10 приміщення "Укрсоцбанку". Через форму і облицювання плиткою львів"яни прозвали його "унітазом".

— Із ХІХ століття тут стояли два триповерхові будинки, — розповідає Андрій Петрович. — У 1991 році будинок номер 10 згорів. Після пожежі його ще можна було відбудувати. Простояв кілька років і розсипався. Що тут збудують, нікого не цікавило. Тільки, коли постав "унітаз", львів"яни взялися за голови. А це можна було попередити. Тепер автори проекту розповідають, що це сучасна архітектура, на якій ми не розуміємося.

Андрій Салюк переконаний, що на Міцкевича, 9 може постати схожа будівля. Минулого місяця в Інтернеті з"явилися фотографії проекту готелю, який планують звести на цьому місці. Шестиповерхова споруда з високою мансардою повністю закриє вид на міську ратушу та кафедральний римо-католицький костел із пл. Міцкевича.

— На цьому місці навмисно зберегли фрагменти фасаду, щоб можна було їх використати при відбудові. Але зараз міська рада змінила концепцію — оголосили конкурс для архітекторів. Тобто тут можуть збудувати все, що завгодно.

Прямуємо в інший кінець старого міста, на вул. Івана Федорова. До ХІХ ст. тут був єврейський квартал. Тепер на місці кількох будинків планують спорудити готель. Поки що ведуть археологічні роботи.

— За проектом, інвестор мав відреставрувати будинок на Івана Федорова, 28, — розповідає Салюк. — Проте зараз цю кам"яницю майже повністю розібрали. Кажуть, вона в поганому стані. Але ж тоді потрібно ремонтувати її, а не руйнувати далі.

Салюк переконаний, що найефективніше впливати на інвестора громадою. Так було з будівництвом на розі вул. Краківської та Вірменської. Минулого літа львів"янам представили проект готелю австрійського архітектора Германа Губерта. Він пропонував звести будинок ламаної форми, який опирався би на високі палі. У народі проект отримав назву "бункер". Проти нього виступили львів"яни. Користувачі Інтернету провели дві акції протесту.

— Нам пощастило, що інвестор виявився совісною людиною, — каже Андрій. — Він зрозумів, що "бункер" не прикрасить наше місто, а навпаки спотворить його. Було оголошено другий конкурс. Запропоновані на ньому проекти частково відтворюють забудову, яка була до 1930-х. Тобто не буде вирваною з контексту старого Львова. Це наш другий успіх. Перший був 2004 року, коли ми не дозволили тодішньому меру Любомиру Буняку "відновити" Високий замок.

Ще одна скандальна будівля — на горі Цитадель. Під час Другої світової війни тут розташовувався концтабір, в якому загинули 150 тис. військовополонених. Тепер на цьому місці хочуть звести готель із великою конференц-залою і підземним паркінгом.

— Туристи їдуть до Львова, щоб побачити стародавню архітектуру, — вважає Салюк. — Обшитий склом банк на площі Ринок нікого не зацікавить. Через таке будівництво Львів цілком може мати клопоти з ЮНЕСКО. Уже мали зауваження через "Укрсоцбанк". Ще кілька непродуманих кроків — і можна буде знімати з ратуші табличку, яка інформує, що місто перебуває у списку архітектурної спадщини ЮНЕСКО.

Через будівництво "Сорбонни" посунули пам"ятник Федьковичу

Жилелям Івано-Франківська в історичній частині міста не подобаються три сучасні будівлі — будинок фірми "Надія" позаду ратуші, торговельні центри "Арс" та "Легенда" на пл. Ринок.

— На жаль, маємо обмежений вплив на забудовників, — каже Ігор Олесневич, 45 років, із міського управління архітектури та містобудування. — Наприклад, із минулого року точаться дискусії навколо торговельного центру "Мальва". Колись на його місці був пасаж родини Гартенберґів, збудований ще 1904 року. В цій будівлі були магазини, а на другому поверсі — популярна кав"ярня "Едісон". Під час Першої світової війни будинки, які знаходилися біля пасажу, були зруйновані, залишився тільки внутрішній дворик. На початку 1990-х його відреставрували і збудували "Мальву". Сьогодні є інвестори, які хочуть реконструювати пасаж. Але громада проти того, щоб забудовували історичну частину міста. Тому проект заморозили. Хоча я вважаю, що потрібно йти в ногу з часом і будувати щось нове, аби прикрасити старе.

Чернівчани обурені зведенням у центрі міста розважального комплексу "Сорбонна". Його споруджують на вул. Університетській за 400 м від головного корпусу Національного університету ім. Федьковича. Пам"ятник цьому письменнику через будівництво посунули на 30 м.

— "Сорбонна" знаходиться в охоронній зоні неподалік колишньої резиденції митрополитів Буковини, яку номінують до списку культурної спадщини ЮНЕСКО, — каже Олена Пушкова, начальник міського відділу охорони культурної спадщини. — Проведено кілька перевірок інспекції Держбудконтролю, складено акти про порушення будівництва, є приписи і сплачено штрафи. Але роботи тривають.

Жителі Ужгорода проти будівництва на пл. Петефі в центрі міста. Там планують установити торговельний павільйон. Архітектори запевняють, що за потреби його можна буде розібрати.

×