Сайт електронних петицій працює менше тижня. Але станом на 2 вересня тут вже зареєстрували понад тисячу звернень. Заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків говорить, що для створення або підтримки петиції потрібно вказати лише прізвище, ім'я, по батькові і електронну пошту. При цьому, в Адміністрації не відслідковують громадянство людей, що звертаються до президента — за прикладом петицій на сайті Білого Дому, які може підписати будь-хто. Натомість, скажімо, у Латвії та Великобританії підписи під петицією можуть залишити лише громадяни країни.
Україна лише починає освоювати систему електронного урядування, нову та екзотичну як для самих українців, так і для чиновників. Президентський сайт для електронних звернень всього за декілька днів перетворився на звалище, де поруч існують і давно актуальні ініціативи, і гнівні заяви про зраду, і вимоги виконати обіцянки популістів, і саркастичні замітки, і поради щодо покращення роботи сайту.
Одна із причин такого хаосу — відсутність сортування.
Користувач не може знайти корисну для себе петицію ані за кількістю підписів, ані за сферою життя, ані за датою створення. Петиції з однаковим змістом плодяться, як таргани. Підписи під ними розпорошуються таким чином, що бар'єр у 25 тисяч жодна з них не подолає.
Водночас немає адекватної технічної підтримки. Люди змушені звертатися до адміністраторів сайту просто у текстах нових петицій. З понад тисячі створених документів лише незначна частина дійсно відповідає завданню електронної демократії — посилати прямий сигнал органам влади про проблеми та настрої суспільства.
Природно, що людина-нефахівець не може грамотно скласти петицію, однак законодавець і не передбачає такої вимоги. Петиція є обов'язковою для розгляду, але не для виконання, тому українці поки що не надто дбають ані про форму, ані про зміст своїх звернень.
Президенту уже написали з такими вимогами (авторський стиль збережено):
- "Чиновникам усіх рівнів ввести обовязково законодавчо офіційну форму одягу вишиванку та спец.одяг встановленого зразка. Заборонити одягати будь-що брендове та дороге!"
- "Попросити у власників Burger King відкрити в Україні ресторан"
- "Легалізувати марихуану і транслювати губку боба на першому національному"
- "Перейменувати Україну в Українську імперію і призначити імператором України Яроша Д.А" ("А він вже поверне усі землі Україні! Слава Україні!")
- "Повернути історичні та етнічні назви держави "Україна-Русь" та/або "Київська Русь".
Деяким авторам не дає спокою прапор та гімн України — на сайті президента вже є безліч варіантів зміни національних символів.
Один із небайдужих громадян запропонував "відібрати "мандат" у всіх депутатів України!", пояснивши це так: "потрібно відібрати "мандат" з цілью того що вони повинни мати рівноправність перед законом як звичайний громадянин України... Результат буде такий що у парламенті будуть працювати люди, а не використовувати свій "мандат" депутата за для власної мети, та однаково будуть відповідати перед законом! " (скоріше за все, під "мандатом" автор мав на увазі депутатських імунітет).
Популярності набирають петиції, що перегукуються із популістськими виступами окремих політиків. Так, серед поширених вимог:
- Підписати Закон про реструктуризацію валютних кредитів №1558-1
- Підвищити зарплати, пенсії, стипендії, виплати військовим (до європейського рівня, звичайно ж)
- Забезпечити молоді подружжя безвідсотковими кредитами, зробити безкоштовними проїзд, газ, воду, електроенергію, продукти, скасувати ПДВ
- Запровадити кримінальну відповідальність за невиконання передвиборних обіцянок, передати приватний бізнес чиновників у державну власність
- Продати "Рошен".
Однак далеко не всі звернення настільки екстравагантні. Нині на сайті президента найпопулярніша петиція - "Законодавчо затвердити право громадян на захист", тобто дозволити громадянам вільно володіти вогнепальною зброєю (проект Закону "Про цивільну зброю і боєприпаси" №1135-1). Нарізі її підтримали 19 тисяч людей. Автор звернення — голова "Української асоціації власників зброї" Георгій Учайкін, відомий лоббіст легалізації особистої летальної зброї.
Щоправда, після бійні 31 серпня під Верховною Радою у нього на сайті з'явилося кілька опонентів із вимогою "посилити контроль за вогнепальною зброєю аж до повної її заборони". Однак їхні шанси на успіх, судячи з усього, значно менші за шанси петиції Учайкіна.
На сайті президента можна знайти також інші важливі ініціативи. Зокрема, петиція "Конституція України має гарантувати захист від дискримінації для ЛГБТ" від громадського активіста та правозахисника Зоряна Кіся (понад 800 підписів), яка вимагає закріпити у Конституції заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Всеохопне антискримінаційне законодавство - одна з вимог безвізового режиму з ЄС. За петицію "Про заборону пропаганди ЛГБТ, інших відхилень, що суперечать нормам Християнської моралі" висловилось трохи більше 100 людей, за "Заборону пропаганди гомосексуалізму" - близько 600 людей.
На етапі збору підписів важливі петиції про легалізацію секс-роботи, зменшення кількості депутатів, можливість голосувати за відкритими списками та відкликати обранця, відкриття реєстрів держзакупівель, ратифікація Римського статуту (статутного документа Міжнародного кримінального суду), врегулювання мита на імпортні автівки тощо.
У цьому "морі" є кілька тривожних звернень, що закликають до порушення фундаментальних прав громадянина та обмеження свобод. Одразу кілька звернень вимагають від президента повернути смертну кару. Крім цього є:
- Петиції із закликом позбавляти громадянства України за сепаратизм та публікувати персональні дані сепаратистів у відкритих джерелах
- Обмежити права адептів деяких конфесії та патріархій аж до повної їхньої заборони
- Запровадити примусову вакцинацію
- Обмежити виборче право для людей без вищої освіти, без роботи та для літніх людей
- Припинити постачати на окуповані території прісну воду та енергоносії.
Є петиції із закликами розпочати відкриту війну проти Росії за Крим.
Якщо хоча б одна з цих ініціатив збере необхідну кількість підписів, вона матиме шанс у майбутньому стати законопроектом, хоча, звичайно, не автоматично. Для цього їй, як мінімум, необхідно отримати схвальний відгук президента.
Система електронних петицій побудована таким чином, що, незалежно від кількості зібраних підписів, петиція все одно потрапить до рук чиновника — як звернення громадян, на яке посадовець повинен буде відреагувати. Однак петиція має значно більшу юридичну силу — її розглядають найвищі органи влади, вона може бути заслухана на парламентській сесії, а про її підтримку чи непідтримку повинні прозвітувати офіційно. Натомість на звернення громадян відповідають працівники приймалень громадян.
У деяких авторів уже виникають сумніви щодо ефективності цих звернень в українському контексті, зокрема, Георгій Учайкін з "Української асоціації власників зброї" заявив, що передасть своє звернення в Адміністрацію президента самостійно.
Самостійно передають звернення багато інших організацій. Наприклад, Amnesty International, Human Rights Watch, UNICEF, Freedom House, AVAAZ вже багато років збирають підписи у паперовому та електронному (на власних сайтах) варіантах, після чого передають їх органам влади.
Перші результати інструменту електронної демократії в Україні ми зможемо побачити за три місяці, коли спливе термін збору підписів чинних звернень. Однак вже зараз можемо спостерігати невтішну картину — серед українців панують вкрай полярні суперечливі настрої, подекуди нераціональні та агресивні.
Електронні петиції в цьому випадку є зрізом суспільного запиту, на який в Адміністрації президента повинні звернути увагу.
*Усі наведені дані чинні станом на 2 вересня 2015 року.
8 
79692
Коментарі