Україна позбудеться залишків кагебізації - історик

 

Директор Українського інституту національної пам'яті, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В'ятрович на семінарі про тоталітарні режими в Інституті Гувера (Стенфордський університет, Каліфорнія, США) виступив з доповіддю про останні роки КҐБ в Україні.

На думку історика, колишній президент Віктор Янукович пробував відродити традиції КҐБ в Україні, які померли разом з СРСР ще у 1991 році, та йому це не вдалося. "Проте Україна досі відчуває на собі залишки кагебізації, яких варто якнайшвидше позбутися, зокрема провівши серед українців "лікування пам'яттю"", — наголосив історик.

Як розповів В'ятрович, в останні дні радянської влади в Україні КҐБісти намагалися прилаштуватися до мінливої політичної ситуації.

- 20 серпня 1991 під час путчу в Москві, повідомляли, що КҐБ, МВС і військової взяли ситуацію в Україні під контроль і запобігли можливим проявам невдоволення владою з боку націоналістичних сил. Вони стверджували, що загалом "дії і зміст документів, авторами яких є Державний комітету з надзвичайного стану (ГКЧП) позитивно сприймається різними верствами населення. Ситуація в трудових колективах республіки спокійна". Через кілька днів опозиція на чолі з Борисом Єльциним виграє в Москві. Численні мітинги відбуваються по всій Україні з вимогою, щоб Україна вийшла зі складу СРСР. У повідомленнях КҐБ тон змінюється і 22 серпня вони уже повідомляють, що "населення республіки стежить за ситуацією в країні з великою тривогою і стурбованістю і засуджує авантюрну групу державних службовців, яка намагалася здійснити переворот, — розповів у своїй доповіді В'ятрович.

Проте, спроба КҐБ таким чином втриматись на плаву зазнала поразки, адже, за словами історика, вони намагалися підлаштуватися під політичну ситуацію, а не діяти професійно, що й стало однією з причин розвалу системи.

В'ятрович наголосив, що важливу роль в розвалі КҐБ в Україні відіграло також часткове відкриття документів.

- Відкриття архівів стало відкриттям скриньки Пандори. Співробітники, які працювали з секретними документами, побачили справжнє обличчя радянської влади, розходження між реальністю і образом. Такі відкриття поступово підважували лояльність до комуністичної ідеології, чинної влади та її органів безпеки. Тому зараз нам важливо забезпечити, щоб архіви радянських каральних спецслужб стали "цивільними", а не охоронялися сучасними СБУ, МВС та СЗР. Лише так можна отримати стабільний і відкритий доступ громадян до фактів про радянське минуле, — наголосив історик.

Для цього Український інститут національної пам'яті, який став урядовим органом, планує створити спеціальний архів національної пам'яті для збереження і відкритого опрацювання документів спецслужб колишнього СРСР у формі Галузевого державного архіву УІНП.

×