Коли ми говоримо про "сухий закон", то в першу чергу ми згадуємо невдалий приклад у США. Втім, заборона алкоголю мала місце також і в Скандинавії.
Антиалкогольні кампанії розпочалися з кінця 19 ст. і на повну силу розвинулися у першій половині 20 ст. по всій Європі. Але у країнах Північної Європи він був особливо потужним. Повідомляє Ciekawostki Historyczne.
Перше товариство противників алкоголю було утворене у 1819 році у шведському місті Векше. Ці ідеї отримали великого поширення серед консервативних землевласників, лікарів та громадських активістів. Вже у 1900 році кожен другий парламентарій вважав себе непитущим.
У 1911 році уряд схвалив законопроект про заборону алкоголю. Втім, після загальнонаціонального референдуму прихильники заборони зазнали невдачі. Різниця між таборами була мізерною: 49,3% на 50,7%.
У результаті, ввели часткову заборону - система Братта ( від прізвища лікаря Івара Братта). Згідно з законом, тижневий ліміт споживання алкоголю на одну людину становив один літр. Кожен дорослий швед отримав спеціальний документ, де робився запис після кожної покупки алкоголю. Щоб не доходило до шахрайства, монополію на продаж отримала лише держава.
У Фінляндії заборона алкоголю відбулася простіше. Там алкоголь на законодавчому рівні повністю заборонили у 1906 році, а з 1919 року закон почав діяти. В Ісландії антиалкогольний референдум провели у 1908 році, а заборонна почала діяти з 1915 року.
У Фінляндії сухий закон призвів до таких же наслідків, що і в Сполучених Штатах. Не в силах боротися з контрабандою уряд скасував заборону на вживання алкоголю у 1932 році. Біда тільки в тому, що скасування стосувалося лише жителів міст. У сільській місцевості алкоголь був заборонений до 1968 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іноземці згадують про життя в комуналках: "Нас навчили добре боятися"
В Ісландії "сухий закон діяв до 1933 року, коли після чергового референдуму дозволили вживання слабоалкогольного пива. Повну заборону на вживання алкоголю скасували лише в березні 1989 року.
3 
35413