Це срібне намисто часів Богдана Хмельницького з історичного музею райцентру Кам'янка на Черкащині. Важить 113 г. На 132-сантиметровому ланцюгу із 722 кілець, спаяних "кольчужною" в'язкою, прикріплені срібні монети. Номінал – гріш або трояк – три гроші однією монетою.
– Це – польські гроші, – пояснює директор музею Юрій Ляшко, 46 років. – Козацька Україна не карбувала своєї монети, в обігу були гроші Речі Посполитої, Швеції, Іспанії, Шотландії, Франції, Голландії, Туреччини, інших країн. З ким українці торгували, того й гроші мали – жартують історики. За один гріш у XVII столітті можна було купити дві півторакілограмові хлібини. А оце намисто, за нашими підрахунками, вартувало близько 60 грошів. За цю суму можна було придбати добротну селянську хату. Тому, найімовірніше, належала така прикраса заможній козачці.
Монети з намиста мають зазубрини по краях – від того, що їх часто брали на зуб, аби перевірити, чи справжні. В ті часи ходило багато фальшивих монет. Їх робили з олова. А воно м'якше за срібло. Інакше, як вкусити чи зігнути – годі перевірити.
– У Молдавії у середньовіччі карбували безліч підроблених грошей різних країн, – каже Юрій Ляшко. – І зовсім не обов'язково, що рік, вибитий на монеті, відповідав викарбуваному на ній портретові короля. Інколи на підроблених грошах чужої держави ставили рік і карбували портрет монарха, а той вже давно був помер.
На намисті з Кам'янського музею найстаріша монета датована 1526 роком, а наймолодша – 1622-м.
– Ланцюг знайшла 9-класниця Вікторія Бердник із села Жаботин 1998 року, – продовжує директор. – Принесла нам у музей. Ми виплатили їй 60 гривень. Тоді це була мінімальна зарплатня. Дівчина розповіла, що кілька років до того під час садіння картоплі мати знайшла шматок такого ж ланцюга. Покрутила в руках і викинула в рівчак за городом.
Юрій Ляшко припускає: на виготовлення такого ланцюга майстер міг витратити кілька тижнів роботи, спаюючи сріблом кожне з 722 кілець.
Коментарі