Висадити на островах Карибського моря хлібне дерево, яке доти росло тільки в Полінезії, вирішили британці наприкінці ХVIII ст. Його дешевими плодами можна було б годувати рабів на тамтешніх цукрових плантаціях. У грудні 1787 року по саджанці з британського Портсмута до полінезійського острова Таїті вирушив корабель "Бетія" із 44 моряками на борту. Під час плавання команда відкрила невеликий архіпелаг за 650 км на південь від Нової Зеландії. Його назвали Баунті – "щедрий дар" англійською. Так само перейменували й корабель.
Дорога до Таїті забрала 10 місяців. За цей час матроси та офіцери зненавиділи деспотичного капітана судна Вільяма Блая. Той за найменшу провину карав різками. Приміром, коли з продуктової бочки зникли дві головки сиру, Блай звинуватив у цьому матросів. Капітанові нагадали, що вчора той сир віднесли до його каюти за його ж наказом. Блая це обурило. Матросів, які наважилися йому суперечити, побили "за образу та наклеп".
Експедиція пробула на Таїті півроку. Спершу чекали, коли достигнуть плоди хлібного дерева, а потім сильний вітер заважав "Баунті" вийти у відкрите море. Морякам сподобалося життя на екзотичному острові. Кожен знайшов собі "брата" з-поміж місцевих. А той, за полінезійським звичаєм, пропонував йому не тільки свій дім, а й дружину. Крім того, до місць ночівлі британців щовечора з піснями і танцями сходилися тутешні дівчата.
Дорогою додому ставлення капітана до команди не змінилося. Останньою краплею стало покарання одного з матросів. Блай присудив йому 12 ударів батогом за крадіжку пляшки рому. А шмагати його на палубі при всіх доручив найкращому другові винуватця. Після 10 ударів, які капітан супроводжував насмішками і підбадьорливими вигуками, моряк знепритомнів. Та Блай усе одно наказав завдати йому тих двох ударів.
28 квітня 1789 року помічник капітана Флетчер Крістіан здійняв заколот. На воду спустили баркас, посадили туди Блая і 18 лояльних до нього матросів. У шлюпку кинули 16 кг солонини, три мішки хліба, 6 л рому, 6 бутлів вина, три бочки води, навігаційні прилади та морські таблиці. Саджанці хлібного дерева повикидали за борт, а корабель "Баунті" розвернули назад. Частина моряків вирішила залишитися на Таїті. А Крістіан із вісьмома членами команди, 12 таїтянками і шістьма таїтянами попливли на безлюдний острів Піткерн – понад 2000 км звідти. Щоб замести сліди, судно потопили в бухті.
Капітан Вільям Блай півтора місяця плив 6 тис. км до найближчої колонії європейців – голландського поселення на острові Тимор. Діставшись Великої Британії, він організував каральну експедицію на Таїті. Матросів, які залишилися там, відвезли в кайданах додому. Дорогою корабель потрапив у шторм. Четверо колишніх членів команди "Баунті" захлинулися у трюмах. Після прибуття ще трьох повісили на реї, а сімох помилували.
1809-го до острова Піткерн випадково пристало американське судно – аби поповнити запаси прісної води. Там вони зустріли єдиного вцілілого європейця, а також 12 таїтянок і дітей британських матросів. Їхні батьки загинули під час п'яних дебошів. Сьогодні на Піткерні, який із чотирма сусідніми безлюдними островами має статус заморської території Великої Британії, живуть 56 людей. Майже усі вони – прямі нащадки заколотників із корабля "Баунті".
Капітан Блай помер у Лондоні 1817-го. На його могилі зображений плід хлібного дерева.
29 квітня 1954 року на бульварі Тараса Шевченка в Києві відкрили пам'ятник "начальникові Першої української радянської дивізії" Миколі Щорсу (1895–1919) роботи Михайла Лисенка. Після виходу на екрани фільму Олександра Довженка "Щорс" 1 травня 1939 року з доти нікому не відомого командира часів громадянської війни почали ліпити "українського Чапаєва".
Позував для скульптури майбутній президент України Леонід Кравчук – тоді 20-річний студент Київського державного університету.
– Я гуляв із другом Хрещатиком, – розповідав він в одному з інтерв'ю п'ять років тому. – Підходить до мене чоловік, називається архітектором Лисенком і пропонує позувати для його роботи. Мовляв, я підходжу за зовнішніми даними. Я навіть не знав, що пам'ятники роблять з натури. Погодився. І протягом двох місяців ходив до Лисенка в майстерню, ніби на роботу. Як це відбувається? Сідаєш на козла дерев'яного, тобі кажуть отак і отак ноги тримати й ліплять. Пам'ятаю, отримував за це досить непогані гроші. Купував на них їжу, годував половину гуртожитку. Правда, на той час я не знав, що це буде пам'ятник Щорсу, мені чомусь не казали.
На знімку ліворуч: монтаж пам'ятника Миколі Щорсу напередодні встановлення. Праворуч: відкриття монумента на бульварі Тараса Шевченка в Києві. На тому місці до 1920-х стояв пам'ятник графові Олексієві Бобринському – меценату, засновнику цукрової промисловості в Україні, будівничому першої залізниці в Російській імперії
30 квітня 1524 року загинув французький лицар П'єр Террайль де Баярд. Про нього казали, що все життя не злазив із коня. 13-річним пішов на службу до короля Карла VІІІ. Монарх дарував йому на герб слова "Сам-один має силу війська" після того, як під час битви Баярд, хоч мав ушкоджену руку, самотужки розгромив 200 іспанців. Коли в бою з італійцями на річці Сезія лицаря поранили в поперек, наказав товаришам притулити його до дерева, щоб міг спостерігати за битвою.
– Я завжди дивився ворогові в обличчя, тож і перед смертю не хочу показувати йому спину, – були останні слова 48-річного Баярда.
30 квітня 1804 року під час атаки на колонію Голландська Гвіана, тепер Суринам, у Південній Америці британські війська вперше використали як снаряди металеві сфери, наповнені кулями. На честь винахідника, майора Генрі Шрепнела (на прижиттєвому портреті), такі набої назвали шрапнеллю. Вони вибухали в повітрі, сфери розривалися, а кулі розліталися навсібіч. Доти артилеристи використовували снаряди, начинені чорним порохом, і картеч. Убивча сила шрапнелі була така, що майора одразу підвищили до підполковника. Генералом, однак, він став лише через 33 роки, у 76.
4 травня 1493 року Папа Александр VI видав буллу Inter cetera – "Поміж іншим". Вона ділила Новий світ, щойно відкритий Христофором Колумбом, на дві частини. Землі на захід від "папського меридіана" – 482 км від Островів Зеленого Мису в Атлантичному океані – повинні належати Іспанії, а територія на схід – Португалії. Тоді погано уявляли справжні розміри Америки. Згодом з'ясували, що іспанцям дістався майже весь континент, а португальцям – невелика ділянка на території теперішньої Бразилії.
42 метри заввишки мала 10-поверхова будівля страхової компанії Home Insurance Building у Чикаго – перший у світі хмарочос (на фото). Його почали споруджувати 1 травня 1884 року на основі сталевого каркаса. Роботи тривали 18 місяців. Через п'ять років добудували ще два поверхи. Знесли хмарочос 1931-го, а на тому ж місці звели 163-метрову будівлю банку LaSalle
"Нам будет плохо, но мы на их шкуре отоспимся!" –
тричі повторив перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов під час виступу на стадіоні в Баку 28 квітня 1960 року. Так радянський лідер погрожував "імперіалістам" у відповідь на заяву американського президента Дуайта Ейзенхауера, що його країна не поступається СРСР за стратегічним озброєнням
"Гоголь выдумал какую-то Россию и в ней какой-то городок, в который свалил он все мерзости, которые изредка на поверхности настоящей России находишь", –
написав російський критик Філіп Вігель про прем'єру комедії Миколи Гоголя "Ревізор", що відбулася 1 травня 1836 року в Олександринському театрі Санкт-Петербурга. Такої ж думки були інші оглядачі – виставу називали "глупым фарсом" і "клеветой в пяти действиях". Розчарований письменник улітку вирушив подорожувати за кордон. До Російської імперії повернувся через 10 років
3 
35413
Коментарі