Загальна декларація прав людини говорить про надання рівних можливостей кожному. У тому числі й інваліду. Але в реальності інвалідні візки, милиці, сліпота, труднощі з пересуванням при ДЦП, проблеми зі слухом та інші особливості не дають інвалідам жити повним життям. Але ж у відповідних умовах ці люди розкривають свій потенціал. Пригадаємо хоч б шлях інваліда з народження Ніка Вуйчича або вченого Стівена Xокінга, який страждає серйозною недугою. Проте упередження і дискримінація не дають людям з обмеженими можливостями реалізуватися як повноцінним членам суспільства.
У нашій країні вузькі дверні отвори, сходи без пандусів, високо розташовані вимикачі й таксофони, незручні вбиральні. Все це просто викреслює інвалідів з активного життя. І це не кажучи про недоступність якісних візків, протезів, слухових апаратів тощо. Передова медтехніка вже прийшла на український ринок, і все необхідне людина з обмеженими можливостями може придбати в інтернеті, наприклад, на med-magazin.com.ua, не вирушаючи в обтяжливу і для здорового подорож по магазинах. І, тим не менш, відповідний візок ще не вирішує проблеми. Обладнані стоянки та спеціальні автомобілі, туалети з урахуванням потреб інвалідів – над цими маркерами цивілізованого суспільства потрібно багато працювати.
Ось головні труднощі, що підстерігають інваліда в Україні:
- Відсутні пандуси і поручні на сходах і переходах, пороги;
- Недостатньо широкі тротуари;
- Занадто вузькі проходи;
- Дуже вузькі ліфти;
- Високо розташовані банкомати, таксофони, вимикачі, дверні дзвінки;
- Не пристосовані для інвалідів туалети;
- Незнання обслуговуючим персоналом знаків мови жестів, яку використовують глухі;
- Відсутність голосових оголошень і звукових позначок для сліпих;
- Заборона на вхід із собаками, яка поширюється і на собак-поводирів;
- Упередження власників закладів проти інвалідів.
7 
35413
Коментарі