— У Німеччині промислові приміщення, теплиці й житло опалюють європіччю. Вона працює, як газова плита. Колись був на заробітках і привіз таку собі. Користуюся вже 10 років, — розповідає 46-річний Сергій Устимчук із села Якушинці Вінницького району.
Із жінкою доглядають худобу, мають теплиці.
— Раніше думав, чим гріти ті приміщення. Ставив котли, робив парове опалення. Свиням варили їсти на дров'яній плиті в літній кухні. Доки закипить 10-літрова каструля, проходило дві години. Тепер їсти худобі готуємо за 40 хвилин.
До німецької печі чоловік торік придбав ще дві українського виробництва.
— Наші не гірші за німецькі. Якісні й працюють за тим самим принципом. Одну завіз матері в село. В неї нема газу, їсти готувала на балоні, — каже Сергій. — Поставив у кухні європіч замість плити. Всю зиму мати ще й опалює нею хату. Безшумна, працює, як газова плита. Єдине — не радять ставити у спальні, бо спалює кисень. Цього року мати лише раз палила грубу, коли були сильні морози.
Європіч працює на солярці й гасі. Пальне заливають у бак.
— За годину в печі згорає менше склянки палива. За добу — майже 2 літри. Виходить, опалення коштує 30 гривень на день, — говорить Сергій. — Це найдешевший спосіб нагрітися й водночас приготувати їжу. Піч гарна, не займає багато місця.
Раз на два місяці чоловік проводить технічний огляд. Із бака зливає залишки солярки й протирає її від пилу та бруду.
— Мене так навчили німці. Вони дбають про техніку, — пояснює Сергій. — Ще не було такого, що не завелася чи не працювала. Таку плиту добре ставити на дачі чи в селі. Потрібна весь рік. Узимку — гріти. Влітку — для приготування їжі. Європіч зручно переносити. Коли з хлопцями їдемо рибалити з ночівлею, беру із собою. Важить трохи менше 6 кілограмів, поміщається в багажник. На ній смажимо свіжу рибу.
Європіч коштує від 700 до 1200 гривень.
2 
35413
Коментарі