Ковбасу начиняють саморобним шприцом

 

— Фарш для ковбаси ­роблю на електром'ясорубці, а от начиняю тільки шприцом. За два з половиною оберти ручкою заганяю два кіла фаршу в ковбасу, — каже 52-річний Віктор Гаманчук із міста Полонне на Хмельниччині. — Вже зо два десятки років маю справу з регулярною переробкою свинини, збудував коптилку. Начинка м'ясорубкою — то довго й нудно. Шнек мне фарш, робить з нього кашу. Із жирноватішою масою взагалі не справляється: ти його туди, а воно назад.

Зупинився на шприцах для наповнення ковбасних оболонок.

— Ціни на них починаються від 3,4 тисячі гривень, — продовжує. — Мені не по кишені, то я почав шукати поради, як змайструвати саморобну модель такого шприца. Знайшов і зробив. Використав деталі з металолому й відходи із власної майстерні. Трубу дав знайомий газівник. З інструментів потрібні зварювальний апарат, болгарка і дриль.

Якщо вдома є все потрібне, зробити такий станок можна за півдня.

— Жінки були в захваті від нього. Мусив виготовити ще кілька шприців для знайомих, — згадує розробник станка для начинення ковбаси 55-річний Юрій Грицик із міста Хуст на Закарпатті. — Всім подобається, бо зарядив трубу і три-чотири метри ковбаси за пару хвилин готові. Таким пристроєм кабанчика можна переробити за 10–15 хвилин, а м'ясорубкою треба годину мінімум. Почалося з того, що мені приносили на ремонт подібні пристрої промислового виробництва. Їх придумали ті, хто ковбаси не набивав. Гвинтовий шток потребує багато обертів для подачі й виходу поршня. У моїй розробці прохід поршня відбувається за три оберти.

В основі — металева або пластикова товстостінна труба від 10 сантиметрів у діаметрі. Щоб рука легко проходила для заправки фаршу.

— Передня заглушка і поршень вирізані з текстоліту товщиною 10–15 міліметрів. Купую його на базарі. Заглушку підганяю під діаметр труби й закріп­люю шурупами, — розповідає. — Шток виготовляю з вінця маховика від двигунів "Москвича", "Жигулів" чи "Запорожця". Вирівнюю його на наковальні холодним. Спочатку не знав, то нагрівав у кузні. А раз попробував холодний, то вийшло краще, бо зубці не деформуються. З одного вінця можна зробити три штоки для шприца — по 30 сантиметрів. Шток приводиться в рух від ручки через шестерню. Її найкраще брати від стартера. Горловина і струбцинка — від старої м'ясорубки.

На матеріали для виготовлення станка майстер витрачає не більше як 50 грн.

×