"Рано говорити про завдання на Євро-2016. Треба урізноманітнити гру команди"

До роботи Михайла Фоменка є претензії, але він має везти збірну до Франції

12 грудня в Парижі, Франція, відбудеться жеребкування фінальної частини Євро-2016 з футболу. Там зіграє збірна України. Підопічні Михайла Фоменка перемогли у стикових матчах команду Словенії – 2:0 вдома та 1:1 на виїзді. Уперше участь у Євро візьмуть 24 команди.

Що визначило підсумок протистояння Україна – Словенія?

– Наша команда перемогла заслужено. Ми добротно провели перший матч – у Львові. Краще контролювали м'яч, були швидшими, виграли центр поля, створили більше голевих моментів.

Що було найважчим у мариборському поєдинку?

– Потрібно було протриматися один тайм. Не пропустити. Не вдалося. На 11-й хвилині м'яч опинився у сітці воріт П'ятова. На цій хвилі суперник міг забити ще один гол. То були неприємні моменти.

 

Слід віддати належне тренеру суперників Сречко Катанецу. Клас його футболістів не дозволяв переграти наших. Вони могли тільки перебороти Україну. І словенці запропонували максимально жорстку гру, з високим пресингом, провокаціями. Наші не одразу пристосувалися до неї. Добре, що впевнено діяли голкіпер П'ятов і центральні захисники Ракицький та Хачеріді, лівий оборонець Шевчук.

Чому тоді пропустили гол?

– Недопрацював наш капітан Євген Коноплянка. Він недостатньо відповідально діяв проти Вальтера Бірси. Того треба було опікати щільніше. Не дати можливості зробити передачу у наш карний майданчик. Коноплянка ж навіть не позначив боротьбу. Хай подає, там партнери розберуться. А м'яч ще й полетів за незручною траєкторією. Суперник мав чисельну перевагу перед нашими воротами і скористався нею.

У Мариборі зіграв опорник Тарас Степаненко, дискваліфікований на львівську зустріч. І зіграв непогано. Однак ми програвали підбори м'яча у першому таймі.

– У цьому компоненті ефективні ті команди, які використовують довгі передачі. На цьому будується їхня тактика. А провідні наші клуби – "Динамо", "Шахтар", "Дніпро" – грають у комбінаційному стилі, на середніх передачах. Підбори – не їх "коник".

Степаненко й Рибалка у збірній вперше разом вийшли у стартовому складі. Чи сумісні вони на футбольному полі?

– Тарас і Сергій можуть грати одночасно. Матч це показав. Степаненко був терплячий, бігав за суперниками, боровся. "Розвантажив" цим Рибалку. А Сергій намагався "зав'язати" комбінації – чи не єдиний серед наших.

У другому таймі ми змусили суперника відійти в оборону. Завдяки чому?

– Думаю, у перерві наші тренери сказали: досить приймати просту словенську гру. Треба грати у футбол – через рух, пас і контроль м'яча. Клас суперника не дозволить тривалий час діяти на рівних. Загалом так і склалося: українці стали грати солідніше та впевненіше.

У останні 20 хвилин матчу на наших стала тиснути відповідальність за результат. Вони зосередилися на обороні. Нічого дивного. Ми – не Іспанія чи Німеччина, які б вели свою гру за будь-яких обставин.

 

Ми потрапили до фінальної частини Євро. Які сильні сторони і недоліки цієї збірної?

– У останніх матчах намацали кістяк команди. Відчувалося, що вона стала єдиним цілим, має сильний дух.

Головний недолік – одноманітна тактика. Будуємо гру на індивідуальних якостях Коноплянки та Ярмоленка. Мало атак розвиваємо через центр поля. Це робить командну тактику передбачуваною для суперника. Не вистачає атакувального півзахисника. Сподіваюсь на Руслана Малиновського із "Зорі" та Віктора Коваленка з "Шахтаря". Останній нагадує німця Бастіана Швайнштайгера, але більше спрямований на атаку.

Коноплянка – потенційно дуже сильний гравець. Але поки що він не використовує весь свій потенціал. Любить діяти ефектно, з фінтами, для глядача. Мало працює в обороні. Колись таким у "Шахтарі" був Вілліан. Зараз він грає в англійському "Челсі". Значно розширив тактичний діапазон, може бути ефективним на кожній ділянці поля. Став лідером клубу. Цього маємо право чекати і від Коноп­лянки. Якщо зможе – то Євген здатний буде зіграти корисно в центрі поля, а на фланзі діятиме інший футболіст. Скажімо, Іван Петряк із луганської "Зорі".

А назагал Коноплянка та Андрій Ярмоленко мають більше грати на команду.

Є проблема крайніх захисників. Зліва немає альтернативи В'ячеславу Шевчуку. Справа Артем Федецький добре допомагає атаці, діє агресивно. Але в обороні – ненадійний. Не переконливо грає у відборі, помиляється позиційно.

Суперники у груповому турнірі фінальної частини Євро ще невідомі. "Сітка" змагань – також. Однак чи можемо вже зараз ставити завдання виходу з групи?

– На мій погляд, збірній України за півроку, що залишаються до фінального турніру, треба урізноманітнити свою гру. Аби гідно виступити у Франції. Так, щоб нас запам'ятали. А завдання нехай ставлять провідні збірні континенту.

30 листопада закінчується конт­ракт головного тренера збірної Михайла Фоменка. Чи варто його продовжувати?

– Ми прагнули вийти на Євро після групового турніру. І мали шанси. Але в першому ж поєдинку проти словаків у Києві недооцінили суперника. Потім збірна Словаччини нелогічно перемогла іспанців.

Упродовж відбірного турніру я висловлював чимало претензій до тренерського штабу. Особливо після виїзного матчу у словацькій Жиліні. Наші тренери не ризикують, заміни виглядають тактичними і запізнілими. Ще одна претензія: під час товариських поєдинків не бачу пошуку інших варіантів складу, нових ігрових ідей.

Проте завдання виходу на Євро виконане. Нинішні розмови про можливу зміну тренерського штабу – це неповага до роботи Михайла Фоменка. Йому треба подякувати і висловити підтримку. Він на неї заслужив. І повинен повезти цю команду на чемпіонат Європи.

 

Збірна України вийшла на Євро завдяки бажанню та характеру. Цих компонентів було більше, ніж якості гри. Головна проблема – НЕ МАЄМО ФОРВАРДІВ ВИСОКОГО РІВНЯ. Є прекрасні півзахисники Ярмоленко й Коноплянка. Але їм потрібен той, хто завершуватиме атаки. Фоменка потрібно залишати. Якщо його хотіли поміняти, то це слід було робити раніше.

Олександр ПОПОВ, 40 років, головний редактор сайта www. dynamo.kiev.ua

Фоменко – дуже досвідчений тренер, учень Лобановського. У нього тактика не "боягузлива", а реалістична. Він виходить із потенціалу наших футболістів. Ну, не зможемо ми грати в позиційні атаки з триманням м'яча. До того ж, у Михайла Івановича чудовий мікроклімат у збірній.

Семен СЛУЧЕВСЬКИЙ, 61 рік, журналіст

Гра збірної України будується на надійній обороні. Головна проблема – відсутність сильного центрального нападаючого. Не бачу, хто з українців може так додати, щоб стати основним гравцем збірної. З "легіонерів" потенційно посилити команду здатен динамівець Данило Сілва. Він може зіграти на правому фланзі оборони і в центрі. Фоменко – дуже грамотний фахівець, у нього сильні помічники. Буде помилкою, якщо не він повезе збірну на Євро.

Андрій ШАХОВ, 45 років, заступник головного редактора журналу "Футбол"

Ми пройшли Словенію завдяки якісній грі в першому матчі у Львові. У Мариборі була битва, в якій ми не поступилися. Має шанс потрапити до збірної Денис Олійник. Він постійно грає в своєму клубі – голландському "Вітессі". Якщо заграє Василь Прийма в італійському "Торино", теж має отримати шанс поїхати у Францію. Повинен відновитися Роман Зозуля, має додати молодь із "Зорі".

Сергій НАГОРНЯК, 44 роки, тренер дніпропетровського "Дніпра"

ПРИЧИНУ НАШИХ ПРОБЛЕМ БАЧУ В ТРЕНЕРСЬКОМУ ШТАБІ. Зараз хвалять Фоменка. А я кажу: він ще там, У ХХ столітті. А футбол пішов далеко вперед. З іншого боку, це – абсурд, коли пропонують, щоб збірну очолив Андрій Шевченко. Він був великим футболістом. Але довірити йому зараз як тренеру фінальну частину Євро, без необхідного для цього досвіду – не можу собі такого уявити. В Україні вистачає сильних, досвідчених тренерів із сучасними поглядами на футбол.

Іван ГЕЦКО, 47 років, колишній нападаючий збірної України

записали: Ірина КОЗЮПА, Юрій СТРИГУН, Євген САВЧУК

×