Засуджений за малювання Януковича поповнював інтернет світлинами п'яниць

Засуджений за нанесення трафаретів Володимир Никоненко колись вишукував на вулицях спитих людей і фотографував їх "із просвітницькою метою".

Про це він розповів для сайту Gazeta.ua.

Каже, намагався таким чином застерегти від скочування до подібного стану інших осіб.

- Викладав у мережу. Сподівався цим відлякувати людей, бо картинка вражає більше, ніж слова.

Разом з тим, Володимир запевняє, що ніколи не дотримувався строгих течій тверезівців:

Ми в Сумах натомість проводили акцію, де взамін за цигарки давали яблука, цукерки. Але проблема ширша. Суспільство з раннього дитинства привчає дітей сприймати алкоголь як свято - веселощі, застілля. В рекламі теж: пиво п'є розкута молодь, горілку - солідні чоловіки. А діда, який на вулиці обсикається, вже не показують.

- На цю течію руху, названого в світі straight edge, кажуть "хард лайн". До таких людей, які фізичною силою відбивають погані звички, не належу. Хоч, визнаю, що іноді потрібен і батіг, а не тільки пряник, раз уже є таке правило. Головне - не переборщити. Ми в Сумах натомість проводили акцію, де взамін за цигарки роздавали яблука, цукерки. Ця проблема ширша. Суспільство з раннього дитинства привчає дітей сприймати алкоголь як свято - веселощі, застілля. В рекламі теж: пиво п'є розкута молодь, горілку - солідні чоловіки. А діда, який на вулиці обсикається, вже не показують, - вважає юнак.

Зізнається, що 4 роки тому й сам курив і вживав алкоголь.

- Потім зрозумів, що коли хочеш, аби народ не збухався - кидай для початку сам.

Засуджений розповідає, що його однокурсники знають про халепу, в яку він потрапив, але не всім відомо, що вже є вирок:

- Заходжу на сторінку - двадцять повідомлень від незнайомих людей. Зразу думка "Що я накоїв?". Але багато слів підтримки. Приємно, що той малюнок із цяткою на лобі ставлять собі на аватарки. Однак закликати до цього не стану, бо солідарність не буває з-під палиці. Тільки щиросердечна.

На запитання, чи не краще було б не розбурхувати тему криміналу в його житті, відповідає запереченям - що навпаки треба про це більше говорити, щоби владі не заманулося подібно чинити з іншими людьми.

Повну розмову з 24-річним Володимиром Никоненком читайте в 146-му числі журналу "Країна".