"Для інсталяції використали понад півмільйона кубиків цукру. Це понад тонну. Художники кажуть, що цукрові споруди майже вічні. Якщо їх не чіпати, термічно не оброблювати, то з ними нічого не станеться", - розповідає 27-річний Олександр Виноградов, менеджер зі зв'язків з громадськістю у столичному культурному фонді "Ізоляція". Там представляють інсталяцію "Цукрова демократія". Її створили художники-скульптори з Північної Ірландії 37-річний Брендан Джеймісон і Марк Ревелз, 38 років.
Виставка діятиме до 30 жовтня за адресою вул. Набережно-Лугова, 8. Вхід вільний.
Проект розмістили на другому поверсі промислової будівлі, що використовує фонд "Ізоляція". Посеред зали з колонами - сірі платформи до півметра у висоту. На них стоять фігури з цукрових кубиків - сучасні будівлі, водоспад, піраміди, футуристичні споруди. Поблизу на підлозі розсипані купи цукру-рафінаду. З них відвідувачам пропонують побудувати власні споруди.
"Ми робили проект у французькому Центрі Помпіду в Парижі. Директорка "Ізоляції" Людмила Михайлова побачила виставку і запросила нас до Києва, щоб попрацювати у значно більшому масштабі. Проект "Цукрова демократія" приблизно у шість разів більший, ніж той, що робили у Франції, - говорить Брендан Джеймісон. - Вперше ми з Марком приїхали до Києва у січні цього року, щоб розпочати дослідження для проекту. Оцінити простір, продумати логістику. В Ірландії почали створювати перші скульптури".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На "Гогольфесті" показали скривавлені жіночі сорочки
За інсталяцією наглядає модератор - волонтер "Ізоляції" Катерина, 21 рік.
"Сюди багато приходить дітей. Матеріал їм до вподоби. У нас є подушки, на які можна сідати і створювати власну конструкцію з рафінаду, - розповідає Катерина. Присідає, щоб зібрати розкидані кубики цукру докупи. Руйнує викладені кимось слова. Написи організатори не зберігають. - Автори використовували клей у деяких фігурах. Відвідувачам його не даємо, бо сохне майже добу. Але і без клею можна збудувати щось високе і монументальне".
Брендан Джеймісон працює з цукром з 2003-го. Три роки тому до нього приєднався Марк Ревелз, який до цього займався керамікою.
Брендан побудував модель столичного Будинку вчителя. Витратив на нього три тижні. Це одна з найскладніших споруд інсталяції, бо має дрібні різьблені елементи. Марк Ревелз створив архітектони художника Казимира Малевича - об'ємні композиції, в яких геометричні фігури "врізаються" одна в одну під прямим кутом. Митець вірив, що саме такою буде архітектура майбутнього. Моделі Малевича нагадують сучасні хмарочоси.
"В інсталяції закладено кілька рівнів одночасно, - пояснює Олександр Виноградов. Переходить на іншу сторону платформи, щоб зблизька показати головний елемент. - Будинок учителя - це споруда, яка була створена як заклад культури і освіти. У 1917-1918 роках він став місцем розташування Центральної ради УНР, тобто першого українського парламенту. Так саме заклад культури став колискою нашої демократії.
Навколо Будинку вчителя розміщені архітектони Казимира Малевича. Він також пов'язаний із цукровою індустрією. Його батько працював на цукровому заводі. Малевич - це аспект української культури, який був недостатньо розкритий. Його приватизувала Росія. Зараз починаємо повертати митця Україні.
Останній і основний шар - цукор. Саме цукрові промисловці були першими меценатами в Україні. Терещенки, Симиренки, Ханенки, Бродський - усі ці люди у XIX столітті заклали основу української культури, яку сьогодні бачимо в музеях. Вони купували твори мистецтва зі всього світу, вкладали гроші у художні заклади".
Найвища цукрова споруда - майже 2 м. Це конусоподібна вежа з кубиків, складених у шаховому порядку без використання клею.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На виставці покажуть Супермена, Бетмена і Гагаріна
В останні 10 днів роботи Марк і Брендан залучили українських студентів-архітекторів. Навчали різних технік роботи із цукром. Їхні будівлі приєднали до інсталяції. Одна студентка зі Львова побудувала модель Хотинської фортеці.
"Впечатляют масштабы. Инсталляция похожа на городок, в котором хочется прогуляться, - говорить дизайнер Дарія Балова, 37 років. - Забігла ненадовго надихнутися цікавими ідеями. Виставка нагадала норвезький оперний театр з білого мармуру в Осло. Він більш обтічний, ніж ці споруди з цукру. Майже не має гострих кутів. Але білизна, яка поблискує, нагадує цукор".
Фонд "Ізоляція" заснований 2010 року в Донецьку.
"2014-го ми змушені були переїхати до Києва. Наше приміщення зайняли бойовики так званої ДНР, - розповідає Олександр. - Тепер там склад боєприпасів, в'язниця і тренувальна база ополченців. Це величезна територія. Завод на кілька гектарів. Будівля, яку нам дали у столиці, набагато менша.
Крім виставкового простору, у нас є студії. У них розміщені фотолабораторія для аналогової проявки і друку, лабораторія з 3D-принтером, лазерним різаком та іншим для 3D-моделювання. Створювали тут усе з нуля. Багато обладнання було в Донецьку. Забрати його не вдалося".
1 
4880
Коментарі