— Останні декілька років були найбільш драматичними за всю історію української незалежності. Майдан, нещодавні вибори, анексія Криму Росією, тривала війна на Донбасі сформували нову країну, нову свідомість людей, — каже 56-річний Ян Томбінський, голова Представництва ЄС в Україні. — Люди нарешті зрозуміли, що країну треба захищати, боротися за неї. Ми є свідками прискореного формування нації. Ці історичні процеси — дуже важливі, хоча дістаються надзвичайно дорогою ціною.
Що є головною перешкодою на шляху України до вступу в ЄС?
— По-перше, війна. Це перешкода, бо для всіх країн мир і безпека — першочергові потреби.
По-друге, українська ментальність. У вас немає впевненості, що зможете втілити зміни. Ви не вірите у свої сили. Це можна охарактеризувати висловом колишнього російського прем'єр-міністра, посла в Україні Віктора Черномирдіна: "Хотіли як краще, а вийшло — як завжди". Тут щось у ментальності людей: ми спробуємо, звісно, але навряд чи нам це вдасться. Ця невіра є великою перешкодою.
По-третє, питання закоренілого уявлення про управління та бізнес. Ви вважаєте, що це передовсім справа особистих зв'язків і впливів, а не створення рівних можливостей для всіх. Тим часом державні структури мають захищати та забезпечувати рівність і конкурентоспроможність.
Українці обрали новий склад Верховної Ради. Партії підписали коаліційну угоду. Як оцінюєте це?
— Склад парламенту відображає рішення і волю народу. Нові люди у Верховній Раді мають досвід Майдану. Сподіваюся, вони розуміють, що майбутнє країни залежить від того, наскільки щирими й чесними вони будуть. Адже це те, за що вони самі вийшли на вулиці. Громадянське суспільство, що з'являється в Україні, показує: люди усвідомлюють себе громадянами. Вони реалізовують себе у парламенті через новообраних депутатів. Їхня робота у громадських організаціях під час революції посилила позиції демократії.
Які реформи нова влада має здійснити насамперед?
— Перше. Люди вимагають системних змін: дотримання законів, боротьби з корупцією, розподілу обов'язків між президентом та парламентом. Не варто забувати, що Конституція завжди є фундаментом для подальших змін та реформ, зокрема, для децентралізації, боротьби з корупцією. Люди хочуть мати парламентську республіку. І цю реформу слід провести негайно.
Друге. Треба змінити виборче законодавство. Потрібно створити інструменти втілення волі народу.
Впровадження цих двох речей можна буде вважати великим досягненням. Ми зробимо все, щоб допомогти Україні втілювати реформи. Але ключовою тут є воля українців. Має бути розуміння, що це потрібно саме вам. Що ви прагнете покращити життя майбутніх поколінь українців, посилити суверенітет країни.
Польща свого часу пройшла через болючі реформи. Наскільки вони відрізнялися від того, що зараз належить зробити українцям?
— Світ не є статичним. Перша відмінність — у державі триває війна. Це найбільша відмінність між Україною та іншими європейськими країнами, що починали процес євроінтеграції й реформ. Є й подібне: Польща теж була дуже розчарована браком європейської перспективи від західноєвропейських країн. Асоціація стала лише підготовчим етапом до вступу в ЄС. Але, з іншого боку, така ситуація сприяє самодисципліні й дає розуміння, що реформи потрібні саме нам. Дає час і шанс підвищити конкурентоспроможність економіки, модернізуватися.
Україна могла б запозичити щось із досвіду польських реформ. Однією з причин великого їх успіху була делегація влади на місця, щоб місцеві громади могли реалізувати свій потенціал. Центральна влада перестала бути структурою, що вирішує за всіх, що їм робити.
Західні країни можуть напрацювати програму допомоги — План Маршалла для України?
— Міжнародна спільнота зобов'язана допомогти Україні на шляху реформ. Таким планом є виконання порядку денного Угоди про асоціацію. Фінансова допомога від міжнародних інституцій і сприятливий інвестиційний клімат для України вестимуть до економічного зростання. Не знаю, чи є ще десь у Європі держава з таким гарним потенціалом, як Україна. У вас є все. Але чи реалізуєте ви цей потенціал?
Має десятьох дітей
Ян Томбінський народився у Кракові. В молодості займався спортом. Пізніше вивчився на історика в Яґеллонському університеті. По його закінченні працював там у бібліотеці, викладав історію. 1989-го створив у Кракові Асоціацію з євроінтеграції. З 1990-го по 2012 рік — на дипломатичних посадах. Був послом Польщі в Боснії і Герцеговині, Франції та постійним представником країни в Євросоюзі. Позаторік очолив представництво ЄС в Україні.
Одружений. Має десятьох дітей.
Коментарі