Із департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури, який очолює 43-річний Сергій Горбатюк, виокремили управління. Воно завершить розслідування "великої справи" щодо колишнього президента Віктора Януковича та його оточення.
Йдеться про створення злочинного угруповання та узурпацію влади, розвал економіки, послаблення обороноздатності країни, заволодіння резиденцією "Межигір'я". Справу мають передати в суд до кінця року. У ній п'ять тисяч томів.
— Реорганізація департаменту зумовлена небажанням Горбатюка передавати економічні справи Арбузова, Клюєва, Азарова, Януковича-молодшого за законом, передбаченим шляхом спеціального заочного засудження. Не уявляю, що ці справи третій, четвертий, п'ятий рік лежатимуть у департаменті спецрозслідувань. Це означає одне — зняття санкцій з активів Януковича і його гоп-компанії, — каже 25 жовтня генеральний прокурор 51-річний Юрій Луценко.
63 працівниками нового управління керуватиме Дмитро Басов, колишній заступник Горбатюка.
У департаменті спецрозслідувань залишились 56 працівників. Вони розслідуватимуть злочини проти Майдану. Сергій Горбатюк очолює підрозділ із грудня 2014 року.
— Коли Луценко заходив на посаду, депутати "пакетом" внесли зміни в перехідні положення Кримінально-процесуального кодексу (діють до 15 квітня 2017 року, 12 травня цьогоріч Верховна Рада дозволила висувати на посаду генпрокурора громадянина України, який не має вищої юридичної освіти, а також починати процедуру заочного засудження осіб, що переховуються від суду і слідства. — ГПУ), — говорить адвокат Небесної сотні 36-річний Роман Маселко. — У Кодексі є розділ про заочне засудження. Але його не могли застосовувати, бо треба було, щоб людина перебувала в міжнародному або міждержавному розшуку. А більшості фігурантів у справах Майдану там немає, бо Інтерпол вважає це політичними розслідуваннями. Тому вирішили, що на один рік достатньо бути у внутрішньому розшуку. Зробили це винятково під справу Януковича.
Відтак заочне засудження можна провести до 15 квітня 2017‑го. Серед експертів немає одностайності: треба передати справу до суду чи отримати вирок до 15 квітня? Вироку до того часу точно не буде, бо бачимо, як рухаються справи. Дай Боже, щоб до 2017 року дійшли до першого розгляду. Один суддя може пояснювати цю зміну КПК так, другий — інакше. А для Європейського суду з прав людини неоднозначність законодавства завжди трактується на користь обвинуваченого.
По-друге, у заочному засудженні є ознаки вибіркового правосуддя. Адже до справ високопосадовців попереднього режиму застосовують спеціальні правила. Захист Януковича може використати і це.
По-третє, об'єднання всіх справ в одну громіздку — із п'яти тисяч томів — неможливо організувати процесуально. Вона сипатиметься. Можливо, прокуратура виграє у вироку суду першої інстанції. Можуть використати майданівських суддів, яких підвісили на гачок. Але потім Європейський суд стане на інший бік.
— Луценко залишається політиком. Розуміє, що суспільству треба щось обіцяти, — каже політолог 60-річний Олександр Кочетков.
— Усі чекають на резонансні процеси проти злочинної влади. Тому генпрокурор намагається прискорити початок судового розгляду. Хоче, щоб до річниці Революції гідності були якісь результати. Цього від нього вимагає інший політик — президент Порошенко. В його Адміністрації готуються до другого терміну. На тлі так званого Мінського процесу рейтинг Петра Олексійовича падатиме. І компенсувати це можна судом над представниками влади часів Януковича. Але все, що робиться поспіхом до якоїсь дати, буде сире й нежиттєздатне. Є величезний ризик не отримати в суді нічого.
Хоча розділити злочини проти Майдану й економічні — розумно. Заочний суд над Януковичем буде корисний. Кожен наступний президент знатиме, що отримає вирок, якщо порушить закон.
8 
35413
Коментарі