— В анексії Криму і воєнних діях на сході України ми вбачаємо загрозу європейському мирному врегулюванню. Після Мінська-2 прогрес на Донбасі є, але він не такий значний, як хотіли б на Заході, — каже в Москві канцлер Німеччини Анґела Меркель, 60 років.
Виступає після робочої зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним 10 травня. На урочистості напередодні, які влаштовував глава РФ, вона не приїхала.
— Основна мета Німеччини — досягнути відновлення суверенітету й територіальної цілісності України. Сподіваюся, російська влада поділяє ці погляди. Своїм візитом я хотіла показати, що ми працюємо разом із Росією, а не проти неї.
Після цього два лідери сперечаються про історичне значення пакту Молотова-Ріббентропа, який гітлерівська Німеччина й сталінський Радянський Союз уклали в серпні 1939 року. Тоді диктатори в секретному протоколі до пакту поділили Центрально-Східну Європу на сфери впливу. Путін каже, що "документ мав сенс, бо гарантував безпеку СРСР, який залишився сам на сам із гітлерівською Німеччиною". У відповідь на це Меркель зазначає, що це була ганебна сторінка в історії обох країн. А секретний протокол "суперечить" правовим нормам".
— Сторони не досягли згоди. Зустріч у Москві була певною пристрілкою перед новим циклом зустрічей світових лідерів з українського питання. Меркель досить жорстко висловилася щодо Криму. Назвала це неприпустимим порушенням міжнародного права. Європа на це ніколи не погодиться, — каже аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Антон Круть, 33 роки. — 10 травня Меркель була в Москві, а Порошенко 13–14 травня відвідає Берлін. Потім планується ще одна зустріч у Нідерландах. А цього тижня в Сочі Путін зустрічатиметься з держсекретарем США Джоном Керрі.
Світ і надалі намагатиметься заморозити конфлікт на Донбасі. Але устами лідерів сепаратистів Путін озвучує нові вимоги. Тепер — про широку автономію ЛНР і ДНР у складі України. В іншому разі вони готові поновити воєнні дії, аби вибороти повний суверенітет. Дискусії тривають щодо місцевих виборів на цих територіях. Порошенко хоче, щоб незаконні формування й російські війська пішли звідти ще до них. Путін наполягає, щоб ці території й надалі контролювали його війська, аби мати потрібний йому результат.
Однак час Путіна спливає. За прогнозами російських економістів, у червні-липні в Росії почнуться значні проблеми в економіці, які поки що стримуються штучно. Тоді російський президент під тиском власних негараздів може піти на поступки. Хоча загнаний звір у такій ситуації стає непередбачуваним. Тому українська влада укріплює оборонні рубежі.
Коментарі